Читать книгу Михайло Драй-Хмара - Группа авторов - Страница 58

на древніх банях Ярослава,

і сонце – як затертий злот,

і слава – як гірка неслава.

Забуто свято перемоги,

усякла печенізька кров, —

зосталися сліди убогі:

руїни брами та церков.

Стою над порохом віків

і думаю: пройшло могутнє…

І раптом череда гудків

неждане розрива майбутнє.