Читать книгу Про краснолюдків та сирітку Марисю = O krasnoludkach i sierotce Marysi - Марія Конопницька - Страница 18

День і ніч Марися плаче,

Плаче вранці, плаче ввечір…

Пташки з вирію вернулись,

Ось і ластівка щебече.

В небі жайворонки милі

Вже співають від неділі,

Буйні трави зеленіють

На матусиній могилі.

На матусиній могилі

Стала дівчинка ридати,

Вже чужії злії люди

Виганяють її з хати.

Ой, прогнали до схід сонця,

Ой, прогнали опівночі,

Йди у найми, сиротино,

Забирайся світ за очі!

Забирайся світ за очі

Чужі гуси гнать на росу,

Нехай дрібен дощик миє,

Сонце сушить русу косу.

Хай обвіють буйні вітри,

Вмиє дощ тебе, небого,

Йди в широкий світ далекий,

Бо нема в тебе нікого!