Читать книгу Прокляте небо - Наталія Довгопол - Страница 22

У садку на галявині тепер височіла стрілка сонячного годинника. Цілий тиждень діти під наглядом учителя вимірювали та креслили, доки не створили його відносно точну модель. І тепер, готуючись до наступного уроку, пан Орест Годованець обходив навкруги нового творіння й напружено думав. Він думав про Євку. На заняттях вона завжди трималася осторонь, мовчала. Та коли її спитати прямо, дівчина завжди відповідала правильно, принаймні коли це стосувалося натурфілософії та точних наук. Орест не міг помилятися, просто цього всього навчання було недостатньо. Потрібно було поспішати, лишалося обмаль часу.