Читать книгу Щоденник чоловiка на межi сторiч - Олексій Кононенко - Страница 27

Нам хтось непевний час призначив.

Чи янгол спав на небесах?

Я вранці очі твої бачу.

Минає день… А вечір – жах!

Ми знову в ніч йдемо окремо.

Чому нам випадає день?

П’ємо вино, горілку п’ємо…

Не ми йдемо. Життя іде.

Яке життя – четверте, п’яте —

для нас для двох призначить ніч?

Сумує янгол винуватий

у глибині блакитних віч…