Читать книгу Щоденник чоловiка на межi сторiч - Олексій Кононенко - Страница 35

Одного разу вітер на світанні

Освідчувався яхті у коханні.

Щоглу голубив, піднімав вітрило,

І біла яхта вітер полюбила.

Але у нього на душі неспокій —

На рейді міноносець крутобокий.

Сталевий красень, велич і відвага,

В коханні то велика перевага.

Бісився вітер, аж вітрило рвалось,

Та біла яхта в зраді не призналась.

З тих пір одна, сумна і безталанна,

Блукає біла яхта у туманах…