Читать книгу Щоденник чоловiка на межi сторiч - Олексій Кононенко - Страница 40

А за вікном – межа —

Холодна ніч… Чужа.

Ні силуетів, ні облич.

Самотня ніч. Холодна ніч.

А місяць, як відьмак,

Ворожить – все не так.

І ти не зви мене, не клич

В самотню ніч, в холодну ніч.

А за вікном – віки —

На відстані руки.

І ми на протязі сторіч,

І поміж нас – холодна ніч…