Читать книгу Щоденник чоловiка на межi сторiч - Олексій Кононенко - Страница 29
***
ОглавлениеВона забула. Бо життя
текло рікою. Як ведеться.
А хижа паща каяття
лише на старості верзеться.
Та й в чому каятись? Жила.
Кохала. Бавилась. Сміялась.
А потім? Потім далі йшла.
А що було – те забувалось…
Якісь пожовклі сторінки…
Рядки… чиї?… кому?… Забула.
Незрозуміло… від руки…
Давно писалося. Минуло…
Як весело вони горять!
Ось до каміна сіла ближче.
В теплі, звичайно, й не згадать.
А якщо чесно, то – навіщо?…
