Читать книгу Спершу найважливіше! Жити, любити, вчитися, залишити слід - Стівен Р. Кові - Страница 14

1. Створює передбачувані, надійні відчуття.

2. Вимагає до себе найпершої та найбільшої уваги.

3. Тимчасово усуває біль та інші неприємні відчуття.

4. Дає фальшиве відчуття власної цінності, сили, контролю, безпеки, реалізованості, інтимності.

5. Посилює проблеми й відчуття, що їх людина прагне позбутися.

6. Погіршує працездатність, погіршує стосунки.

Як добре ці характеристики описують залежність від терміновості! І наше суспільство ця залежність буквально затопила. На кожному кроці вона популяризується в нашій культурі й у житті кожної людини.

Роджер. Під час однієї з програм у нашому центрі я провів тест за таблицею показників терміновості для кількох керівників міжнародної організації. Під час перерви головний менеджер з Австралії підійшов до мене, криво посміхаючись. «Не можу повірити! – вигукнув він. – Я цілковито залежний! Та це ж культура нашого бізнесу. Ми живемо від кризи до кризи. У нас нічого не робиться, поки хтось не скаже, що це терміново».

Поки він говорив, до нас підійшов іще один чоловік, колега першого, і закивав на знак згоди. Потім чоловіки перекинулися жартами про ситуацію в компанії, але їхні жарти звучали навдивовижу серйозно. А потім головний менеджер повернувся до мене і сказав: «Знаєте, коли мій колега прийшов до нас у компанію, він таким не був. А тепер – гляньте на нього».

Раптом його очі розширилися від несподіваного осяяння: «Знаєте що? Та я, виявляється, не просто залежний, а ще й власноруч підсаджую інших на цю голку!»

Важливо розуміти, що проблема не в терміновості самій по собі. Проблема в тому, що якщо терміновість стає головним чинником у житті, то ним перестає бути важливість. Ми підміняємо «найважливіші речі» терміновими. Так захоплюємося роботою, що навіть не знаходимо часу зупинитися й подумати, чи справді вона необхідна. І так поглиблюємо конфлікт між годинником і компасом. Чарлз Гаммел, автор брошури «Тиранія терміновості», відзначив:

Нечасто буває таке, щоб важливі речі необхідно було зробити просто сьогодні або навіть цього тижня…Термінова справа вимагає негайних дій… Здається, що ці справи невідкладні та важливі і вони забирають нашу енергію. Але з перспективи часу їхня оманлива важливість блякне, і ми з відчуттям непоправної втрати згадуємо про справді вагомі речі, які відклали. І розуміємо, що ми стали рабами тиранії термінового.[7]

Інструменти традиційного тайм-менеджменту часто тільки підживлюють цю залежність. Щоденне планування, списки справ зосереджують нас на тому, щоб ми розставляли пріоритети й робили найтерміновіші справи. Але що більше в нашому житті терміновості, то менше важливості.