Читать книгу Спершу найважливіше! Жити, любити, вчитися, залишити слід - Стівен Р. Кові - Страница 23
Частина друга
Найголовніше – дбати, щоб найголовніше було найголовніше
ОглавлениеУ цій частині ми опишемо для вас процес організації справ із сектору ІІ. Це тридцятихвилинна щотижнева вправа, що допоможе вам у процесі творення життя спиратися на потреби, принципи та обдарування. Описуючи цю вправу частину за частиною, ми спробуємо розглянути такі питання:
• Уявіть, що ви плануєте день. Як ви визначите, що для вас по-справжньому найважливіше? Що впливає на ваш вибір «найважливіших речей»: терміновість, цінності… чи бачення та місія, що дають силу і спираються на принципи?
• Що ви робите, коли вас розриває між різними життєвими ролями, наприклад працівника на роботі та сім’янина? Або людини, яка робить корисне, і людини, що розвиває свої таланти? Як ви уявляєте життєвий баланс: достатньо швидко бігати між різними «базами», щоб устигнути попрацювати на кожній?
• Уявіть, що ви розпланували день, і тут до вас приходить хтось із терміновою потребою. Як визначити, що` «краще», щоб розставити пріоритети? Чи можете ви вносити корективи в плани спокійно й упевнено, знаючи, що найважливіші речі у вас на першому місці?
• Уявіть, що протягом дня у вас з’являється несподівана можливість. Як вам визначити, що ліпше – використати її чи дотримуватися плану?
Спробувавши зробити цю вправу вперше, ви відразу відчуєте позитивні наслідки. Ви навчитеся зосереджувати увагу не на терміновому, а на важливому і створювати гнучкі межі для ефективних рішень, а не заганяти себе в залізобетонні розклади.
Але виразніше ви відчуєте переваги вправи після того, як ми детальніше розглянемо кожен етап у розділах 5 – 10. У них ми поговоримо про те:
• як бачення та місія, що спираються на принципи, здатні трансформувати ситуацію;
• як тримати баланс і синергію між різними соціальними ролями;
• як встановлювати й досягати цілей, що спираються на принципи;
• чому для встановлення найважливіших речей на перше місце так важливо діяти в перспективі тижня;
• як діяти чесно в ту мить, коли треба зробити вибір: як у щоденному житті втілити теорію на практиці;
• як у житті та пізнанні рухатися висхідною спіраллю.
Наприкінці кожного розділу ми дамо конкретні поради, які цілі можна встановлювати під час щотижневих вправ, щоб інтегрувати ці ідеї у ваше життя. Деякі ідеї будуть для вас більше корисними, деякі менше. Сподіваємося, ви й самі придумаєте чимало ідей. Прочитавши ці розділи, ви по-новому поглянете на нашу вправу. І побачите, як у тривалій перспективі організація сектору ІІ допоможе вам жити, любити, пізнавати й залишати вагомий і славний слід.
Секрет гарного життя в тому, щоб іти за компасом. Воно твориться з вибору, який ми робимо щодня. Коли ми навчимося зупинятися в проміжку між стимулом і реакцією, щоб кинути оком на внутрішній компас, ми зможемо сміливо дивитися в лице змінам і бути певними, що дотримуємося принципів і мети. І що найважливіші речі ставимо в житті на перше місце.
4. Організовуємо сектор ІІ: як робити насамперед найважливіше
Де немає садівника, там немає саду.
Роджер. Кілька років тому мій приятель, бізнес-консультант, збирався переїхати в новий будинок. І вирішив найняти свою подругу, щоб та організувала його ділянку. Ця подруга мала диплом із садівництва і дуже добре зналася на своїй справі.
Мій приятель плекав грандіозні плани щодо свого саду. Але він був дуже зайнятий, постійно їздив у відрядження, тож у розмові з подругою весь час наголошував: сад необхідно організувати так, щоб його практично не доводилося доглядати. Наполягав, що в господарстві йому знадобляться автоматичні розбризкувачі й інші корисні досягнення техніки. Придумував, як урізати час догляду за садом.
І тут подруга його зупинила: «Фреде, я бачу, до чого ти хилиш. Але, перш ніж ми далі будемо обговорювати проект, ти маєш зрозуміти: де немає садівника, там немає саду!»
Багато хто думає, що добре було б просто спихнути свій сад – або своє життя – на автоматику, а результатів досягати таких, які з’являються тільки після ретельної й наполегливої праці.
Але так не буває. Не можна просто кинути кілька зерен у землю, розвернутися й піти собі, а потім за кілька місяців прийти на це місце й побачити прекрасні доглянуті грядки, на яких щедро достигла картопля, помідори, квасоля й морква. Щоб виростити урожай, нам доведеться поливати, доглядати, полоти – постійно.
Звісно, життя йде собі, хай там що. Рослини тягнуться вгору за будь-яких умов. Але різниця між активно доглянутим життям і життям, пущеним за течією, така сама, як між квітучим садом і зарослим бур’янами чагарником.
У цьому розділі йтиметься про порядкування в саду. Порядкувати означає визначати, що важливо, і вкладати працю у вирощування. Це саджання, догляд, поливання й очищення від бур’яну. Це життя за парадигмою важливості, щоб досягати якісних результатів. Це вправа «високої важливості», на яку ви будете витрачати приблизно тридцять хвилин на тиждень. І хай би якою була ваша нинішня якість життя, підготування справ із сектору ІІ забезпечить вам суттєві результати.
На одному рівні ця вправа – швидка допомога, яка розв’язує проблему залежності від терміновості. Якщо вам досі не випадало нагоди глибоко осмислити життєві потреби та принципи, за якими ви живете, якщо до всіх справ ви підходите з перспективи терміновості, то ця вправа допоможе вам почати рух від терміновості в напрямку важливості. Уже саме те, що ви візьметеся до виконання цієї вправи, свідчитиме, що ви працюєте над важливою справою, а не реагуєте на емоції чи обставини.
На другому рівні вправа стане для вас тією діяльністю, завдяки якій ви зможете організувати час на основі потреб і принципів і почнете пропрацьовувати їх у своєму житті. Організаційна вправа допоможе вам виділяти час на справи з сектору ІІ і пов’язувати їх з вашими глибинними потребами, сформулювати особисті завдання, що спиратимуться на принципи й задовольнятимуть усі чотири потреби, а також розвинути здатність розуміти принципи та дотримуватися їх.
На ще іншому рівні ця вправа допоможе реалізувати ваші особисті завдання в щоденному житті. Вона дасть вам сили жити чесно і ставити найважливіші речі на перше місце, дотримуватися балансу та жити за принципами.
Поки ми поетапно показуватимемо вам вправу, уважно обдумуйте кожен із її складників. За потреби робіть нотатки. Що активніше ви читатимете, то ефективнішим буде ваше навчання. Пропонуємо вам переглянути таблицю, наведену далі, і використати її для організації справ на наступний тиждень, згідно з пропонованими шістьма етапами.
Форми, що їх ми використовуємо в цьому розділі, – це частина організаційної системи справ із сектору ІІ.[17] Хочемо наголосити, що наша система – не чарівна паличка. Її створено для того, щоб допомогти в організації справ із сектору ІІ. Утім ту саму вправу можна зробити за допомогою щоденника, трохи переробленого, на комп’ютері, навіть у блокноті чи на аркуші паперу. Важливо тільки, щоб система, у якій ви збираєтеся працювати, узгоджувалася з вашими намірами. Бо система, «заточена» під термінові справи із секторів І і ІІІ, може не підійти, якщо ви хочете перенести акцент на сектор ІІ.
Таблиця на тиждень®
Розглядаючи таблицю, наведену далі, ви помітите, що вона відрізняється від більшості органайзерів: її присвячено плануванню на тиждень, а не на щодень.
Коли ми плануємо на тиждень, то створюємо для себе контекст. Можливо, ви бачили коротенький відеокліп: камера ширяє над чимось, що скидається на величні пагорби й рівнини, які то здіймаються, то опадають. Здається, це велична панорама. Із кожним порухом камери вперед ми питаємо себе: що ж розкинулося в нас перед очима? Може, це загублені прерії? Чи велетенські дюни широкої пустелі? За мить камера віддаляється і ми бачимо ширшу перспективу. «Гори» й «долини» виявляються шкіркою апельсина!
Коли ми плануємо справи на щодень, то маємо обмежену перспективу. У нас постійно є ризик зосередитися лише на тому, що лежить прямо перед носом. Терміновість і нагальність заступають важливість і ефективність. Натомість тижневе планування дає ширший контекст усім нашим справам. Завдяки такому плануванню ми маємо змогу побачити більшу картинку й не переплутати «гори» з апельсиновою шкіркою. Справи на щодень ми починаємо бачити в адекватнішому масштабі, якщо дивимося на них з перспективи тижня.
Етап 1. Пов’язуйте справи з вашим баченням та місією
Починаючи планувати наступний тиждень, насамперед пов’яжіть плани з тим, що у вашому житті найважливіше. Дивіться на свої справи в контексті. Майте перед очима широку картину: що для вас має велике значення, що сповнює сенсом ваше життя. Для цього вам потрібно мати чітке бачення таких питань:
• Що найважливіше?
• Що сповнює сенсом ваше життя?
• Ким ви хочете бути, що хочете робити в житті?
Багато хто бере аркуш паперу і записує відповіді на ці питання, формулюючи особисте кредо або особисте завдання. Вони фіксують, ким ви хочете бути, що робити, а також принципи, на які спирається життя і діяльність людини. Надзвичайно важливо чітко сформулювати особисте бачення, бо воно впливатиме на всю вашу діяльність: на цілі, які ви ставитимете, на рішення, які будете ухвалювати, на парадигми вашої діяльності, на те, як ви витрачатимете час. Згадаймо метафору драбини: визначивши власну місію, ви визначите, на яку стіну вам спирати драбину.
*Ця форма має різні паперові й електронні версії. Можуть бути різні варіанти в програмі Microsoft Schedule+ та «7 звичках».
Через те, що узгоджувати власні дії з місією така важлива умова, ми поставили її на перше місце в процесі організації справ із сектору ІІ. Навіщо вносити в розклад справи та завдання, які не мають нічого спільного з вашою метою? Для того щоб діяти в межах парадигми важливості, необхідно пов’язувати всі справи з особистою місією. Це дуже сильно впливає на те, як ви організуєте весь сектор ІІ. Якщо ваша місія – це, зокрема, особистісне зростання, спілкування з сім’єю, якість життя, ваша допомога людям, то під час планування зможете освіжити власне розуміння, що для вас найважливіше. І тоді значно легше ухвалюватимете рішення на подальших етапах, про які ми поговоримо пізніше.
У розділі 5 ми детальніше поговоримо про особисте бачення і місію. Розглянемо, як створити особисте завдання, що сповнюватиме вас силою досягати важливих результатів і запалить радістю життя.
Якщо ви ще не придумали для себе особистого завдання, то можете подумати, що для вас важливо, взявши до уваги:
• Три-чотири справи, які ви назвали б для себе найважливішими в житті.
• Довгострокові цілі, що їх ви, можливо, уже перед собою ставили.
• Найважливіші у вашому житті стосунки.
• Внесок для суспільства, який ви хотіли б зробити.
• Почуття, які вам хотілося б, щоб сповнювали ваше життя: спокій, упевненість, щастя, потрібність, сенс.
• Як ви провели б цей тиждень, якби знали, що жити вам лишилося всього шість місяців.
Подумайте, як особисте завдання вплине на вашу діяльність. Для цього дайте відповідь на кілька питань:
• Якщо я матиму чітко сформульоване бачення принципів, цінностей і цілей, то як це вплине на мою щоденну діяльність?
• Якби я знав, що для мене найважливіше, що змінилося б у моєму житті?
• Якби я записав свою життєву ціль, чи було б це для мене корисно? Чи вплинуло б на те, на що я витрачаю час і енергію?
• Як щотижневе повторення особистого завдання вплине на мій вибір справ на тиждень?
Якщо у вас уже є особисте завдання, перегляньте його просто зараз, перед тим як вирішити, на що витратити наступні сім днів вашого життя. Подумайте про речі, що для вас по-справжньому важливі. Якщо особистого завдання у вас досі немає, витратіть трохи часу, звіртеся з внутрішнім компасом і подумайте, що у вашому житті найважливіше.
Етап 2. Визначте свої ролі
Наше життя проживається в ролях – не в сенсі, що ми граємо, як актори, а в сенсі, що ми заповнюємо то ті, то інші наші автентичні частини. У нас можуть бути важливі ролі на роботі, у сім’ї, у товаристві, в інших царинах життя. Ролі – це території нашої відповідальності, стосунків, внеску в соціальне життя.
Часто наші страждання в житті походять від того, що ми досягаємо успіху в одній ролі коштом іншої, важливішої для нас. Ми можемо чудово виконувати роботу віце-президента компанії, але бути поганим батьком або чоловіком. Можемо чудово задовольняти потреби наших клієнтів, але погано – власні потреби в персональному розвитку.
Визначити чіткий набір ролей – це природний спосіб досягти порядку й балансу. Якщо ви сформулюєте для себе особисте завдання, ваші ролі визначаться на його основі. Баланс між ролями – це не тільки бути певний час у кожній з них, а діяти так, щоб усі ці ролі разом сприяли виконанню вашої місії.
17
[xvii] Щоб отримати додатковий зразок «Органайзера 7 звичок» на чотири тижні, відвідайте наш сайт http://www/franklincovey.com. Також цей розклад можна зробити за допомогою програми Microsoft Schedule+ з додатком Seven Habits. (Прим. авт.)