Читать книгу Спершу найважливіше! Жити, любити, вчитися, залишити слід - Стівен Р. Кові - Страница 15

Важливі речі, які змінюють нас, роблять наше життя багатим і сповненим сенсу, часто не тиснуть на нас і не змушують щось негайно робити. А що вони не «термінові», то це ми маємо подбати про те, щоб робити їх.

Щоб краще зрозуміти питання терміновості й важливості, пропонуємо розглянути матрицю тайм-менеджменту. У ній нашу діяльність розділено між чотирма секторами. Ми витрачаємо час одним з чотирьох способів.

У секторі І розміщено речі, що і «важливі», і «термінові». Тут ми залагоджуємо справи з розгніваним клієнтом, вписуємося в термін, ремонтуємо розбиту машину, переживаємо операцію на серці, допомагаємо заспокоїтися дитині, яка щойно впала. Хочемо того чи ні, ми мусимо певний час перебувати в секторі І. Тут ми організовуємо, створюємо, тут використовуємо досвід і демонструємо витримку, щоб задовольнити різні потреби й розв’язати проблеми. Якщо ми проігноруємо цей сектор, то нас поховають заживо. Але нам необхідно розуміти, що деякі речі стають терміновими через гаяння або через те, що ми недостатньо до чогось підготувалися чи спланували.

У секторі ІІ перебувають справи, що «важливі, але не термінові». Це сектор якості. Тут ми будуємо довгострокові плани, передбачаємо й запобігаємо виникненню проблем, наділяємо повноваженнями інших, розширюємо знання й удосконалюємо вміння (читаючи спеціальну літературу й розвиваючись), обдумуємо, як допомогти синові чи дочці в скрутних ситуаціях, готуємося до важливих зустрічей і доповідей, підтримуємо стосунки, уважно й чесно вислуховуючи близьких нам людей. Що більше часу ми будемо проводити в цьому секторі, то більше зможемо зробити. Якщо ігнорувати цей сектор, то сектор І почне загрозливо розростатися, побільшає стресу, почнеться вигоряння. Людина, яку засмоктує сектор І, опиняється в глибокій кризі. Натомість, якщо більше часу приділяти сектору ІІ, сектор І зменшує свої розміри. Якщо планувати, готуватися й запобігати, то багато речей не доходить до стадії терміновості. Сектор ІІ не змушує нас працювати на себе; ми самі маємо працювати над ним. Це сектор керування власною особистістю.

Сектор ІІІ – це, по суті, фантом сектору І. У ньому перебувають справи, які «термінові, але не важливі». Це сектор омани. Шум терміновості створює ілюзію важливості. Але в реальності справи з цього сектору важливі для інших людей, не для нас, якщо взагалі важливі. Багато дзвінків, зустрічей, несподіваних відвідувачів підпадають під цю категорію. Багато часу ми проводимо в секторі ІІІ, коли намагаємося виправдати чиїсь сподівання, підтримати чужі пріоритети. І в цей час думаємо, що перебуваємо в секторі І.

Сектор IV зарезервовано за тими справами, які «не термінові й не важливі». Це сектор втрати часу. Без сумніву, ми насправді взагалі не повинні туди потрапляти. Але часто ми дістаємо стільки ран і подряпин під час боротьби в секторах І і ІІ, що «тікаємо» в сектор IV, щоб пересидіти кризу. Які справи перебувають у секторі IV? Не обов’язково це справи, які допомагають відновити сили, бо відновлення в правдивому сенсі – це дуже цінна справа з сектору ІІ. Але читання пустопорожніх «легких» романів, звичний перегляд «бездумних» телешоу або пліткування в офісній курильні – точно витрата часу з сектору IV. Сектор IV – це не «пересиджування» кризи, а погіршення ситуації. На початку в роті з’являється солодкий присмак, але зрештою виявляється, що цукерки насправді немає.

Пропонуємо вам іще раз поглянути на матрицю тайм-менеджменту й пригадати, як минув ваш тиждень. Якщо розподілити всі справи, які ви зробили минулого тижня, між секторами, то де опиниться більшість вашого часу?

Не переплутайте сектори І і ІІІ. Якщо щось термінове, легко подумати, що воно важливе. Щоб швидко розрізнити два сектори, запитайте себе: чи термінова справа зробила внесок у щось важливе? Якщо ні, найпевніше, її доведеться віднести до сектору ІІІ.

Ми переважно працюємо з людьми, які майже весь час проводять у секторах І і ІІІ. І якою ціною? Якщо вами керує терміновість, то яким важливим речам – можливо, навіть «найважливішим речам» – ви приділяєте недостатньо часу й уваги?

Подумайте ще раз над питаннями, що розміщені на початку цього розділу.

Назвіть одну діяльність, стосовно якої ви переконані: якби ви робили цю справу чудово й постійно, то це помітно покращило б ваше особисте життя.

Назвіть одну діяльність, стосовно якої ви переконані: якби ви робили цю справу чудово й постійно, то це помітно покращило б ваш професійний розвиток.

Проаналізуйте, у якому секторі перебувають ваші відповіді. Ми припускаємо, що в секторі ІІ. Ми ставили наведені питання тисячам людей, і значна більшість із них називає сім ключових справ:

1. Покращити якість спілкування з людьми.

2. Краще готуватися.

3. Краще планувати й організовувати.

4. Краще дбати про себе.

5. Використовувати нові можливості.

6. Розвиватися в особистісному плані.

7. Вдосконалювати знання і вміння.

Усе це справи з сектору ІІ. Усі важливі.

То чому ж люди їх не роблять? Чому ви не робите тих речей, які визначили особисто для себе у відповідях на два запитання?

Мабуть, через те, що вони не термінові. Вони на вас не тиснуть. Не змушують вас працювати на себе. Це ви маєте працювати над ними.