Читать книгу Спершу найважливіше! Жити, любити, вчитися, залишити слід - Стівен Р. Кові - Страница 16

Очевидно, що в житті ми маємо справу з обома чинниками, і терміновістю, і важливістю. Але коли робимо буденний вибір на користь тієї чи тієї діяльності, то один з цих чинників завжди домінує. Проблема виникає тоді, коли ми починаємо діяти, переважно спираючись на парадигму терміновості, ігноруючи парадигму важливості.

Коли ж ми спираємося на парадигму важливості, то перебуваємо переважно в секторах І і ІІ. Нам вдається уникнути пастки секторів ІІІ і IV, а що ми більше часу приділяємо підготуванню, запобіганню, плануванню й навчанню, то менше часу з’їдає і сектор І. Навіть природа цього сектору змінюється: переважно ми опиняємося там тому, що самі робимо такий вибір, а не через те, що нас туди штовхають обставини. Ми можемо обрати якусь термінову справу, бо вона важлива.

Якось наша колега поділилася історією.

Нещодавно одна моя подруга переживала проблеми в стосунках з близькою людиною. Я в той час була дуже завантажена вдома й на роботі, але знаходила час на те, щоб не випускати з уваги важливі речі й достатньо відпочивати. Одного особливо напруженого дня, коли в мене були заплановані три зустрічі, ремонт машини, виїзд на закупи й важлива вечеря, мені раптом подзвонила та моя приятелька. Я відразу зрозуміла, що в неї справді все погано, швидко вирішила відкласти всі інші справи й на годинку заїхати до неї додому. Я розуміла, що наступний мій день буде завалений справами з сектору І, бо до дечого я сьогодні не встигну підготуватися. Але моя підтримка для подруги була важлива, дуже важлива. Мій вибір – опинитися в ситуації купи термінових справ, але я відчувала, що ухвалила правильне рішення.

На семінарах ми часто просимо слухачів визначити, які відчуття в них асоціюються з різними парадигмами. Коли вони говорять про терміновість, то часто звучать такі характеристики, як «хвилювання», «виснаження», «невдоволення», «хронічна втома». Натомість важливість характеризують словами «впевненість», «вдоволення», «надійність», «сповненість сенсу», «спокій». Спробуйте самі підібрати означення. Що ви переживаєте, коли дієте згідно з однією і другою парадигмою? Ваші відповіді багато скажуть вам про те, звідки походять результати, що їх ви здобуваєте в житті.