Читать книгу Рок-н-рол, стакан, кохання - Валентин Терлецький - Страница 12

Перша сесія, іспити. Ти геройськи вивчаєш за тиждень піврічну програму денного відділення, бо перший семестр вчився на заочному. Тепер ти зарахований на стаціонар. Тепер ти справжній студент.

Заняття «фізичною культурою» відбуваються на стадіоні «Локомотив» два рази на тиждень і починаються о восьмій ранку. Ти ще жодного разу не був у цьому районі, тому вперше доводиться шукати стадіон навмання.

Однокурсники розповідали, що стадіон знаходиться за високим рожевим парканом. Нарешті ти його бачиш. Але масивні сталеві двері чомусь закриті, хоча годинник і показує вже за десять хвилин восьму. Біля входу туляться якісь прибиті старушенції з клунками, похмурі й непривітні. «Іще не відкрили?» – питаєш у них. «Ні», – відрубує крайня жіночка. Що ж, треба трохи почекати.

Раптом відчиняються сусідні низькі дверцята, з яких виходить кілька міліціонерів з собаками. «Якась облава на стадіоні, чи що?» – промайнула думка. Ти ще раз грюкаєш щосили у броньовані ворота. Твій вчинок викликає легке заворушення серед напівсонних відвідувачів.

«Іди сюди!» – чуєш ззаду чийсь здавлений регіт. Це твій співкурсник Сергій Плющенко, що також іде на фізкультуру. Він згинається навпіл від істеричного сміху. «Щось трапилося на стадіоні! Не пускають, і менти чомусь…» – кажеш йому. «Ну ти даєш! – давиться сміхом Сергій, – Треба негайно тікати звідси. Це ж тюрма! Стадіон трохи вище, ти до нього ще не дійшов! А це ти ломишся у СІЗО». Він забирає тебе з-під цієї похмурої установи, й незабаром ти дійсно помічаєш рожеві стіни стадіону трохи вище по вулиці.

У роздягальні Плющенко розповідає хлопцям новий філ-факівський анекдот про те, як ти настирливо ломився в СІЗО на фізкультуру, і ти також смієшся разом з усіма, бо історія вийшла дійсно кумедною. Ти дуже полюбляєш різні веселі історії й анекдоти, а надто – про себе, нерідко спеціально створюючи смішні ситуації навколо своєї персони і втягуючи у них друзів, тому із задоволенням дозволяєш однокурсникам смакувати цю історію у найменших дрібницях. «Ну як там корєша на зоні?» – питають тепер хлопці щоразу, коли ви стрічаєтеся у роздягальні перед футболом.