Читать книгу Рок-н-рол, стакан, кохання - Валентин Терлецький - Страница 23

«Валька, рятуй мене. Пропадаю. Депресія. Не можу цього більше витримати. Якщо зараз щось не вдіяти, я себе порішу. Зроби щось, ти ж мій друг…» – чуєш у слухавці стривожений голос Африки. Судячи з його слів, він на межі. Що ти можеш зробити, чим зарадити його душевній кризі? «Слухай! Ми з хлопцями сьогодні збираємось на репетицію, то, може, приїдеш до нас? Послухаєш музику, може, щось сам підкажеш, у тебе ж купа музичних ідей!» – раптово знаходиш вихід. «Гаразд, буду за годину», – Африка наче повеселішав.

Дійсно, за годину він уже сидів у кімнаті Злодєя, де ви тепер репетируєте, пригощаючи всіх самогоном зі свого саморобного джинсового «бега». Тобі спадає на думку ідея зробити з Африки бас-гітариста, тим більше що він вже має музичний досвід – колись був перкусіоністом у групі «Абзац». Ваші басисти – Урфін, Столяр – надовго не затримувалися, тому ця посада вже кілька місяців залишалася вакантною.

Африці, якого насправді звуть Денисом, ця пропозиція також подобається, він миттєво хапає бас-гітару і вже за кілька хвилин підбирає чудову басову партію на пісню «Херувим». Хет, Фатєр і Злодєй зовсім не проти басмена Африки, навпаки – всі вони його поважають вже з перших хвилин знайомства, до того ж Африка має в запасі кілька власних божевільних ідей щодо вашої групи. Він впевнено вливається в команду, наче грав у ній завжди.

Окрилений успіхом першої спільної композиції «Херувим», Африка тепер вже і сам пише мелодії, котрі одразу стають вашими хітами. Ти радієш: він майже повністю забув про нав’язливу ідею суїциду, яка раніше переслідувала його трохи не щодня. Тепер він поглинений творчістю в команді, він наче світиться ізсередини, він знову ожив. Ти відчуваєш, що група отримала свіжу киплячу кров, і тепер у вас попереду багато цікавої спільної творчості. Ти радієш, що врятував друга…