Читать книгу Рок-н-рол, стакан, кохання - Валентин Терлецький - Страница 20

Злодєй з Хетом притягли два ящики «Славіка». Шурик позносив якусь закусь з холодильника, ви з Колею і басистом Урфіном обладнали одну з кімнат Шурикової квартири під «студію», де і мав відбутися історичний запис вашого першого серйозного альбому. Шурику залишалося гуляти «на волі» всього кілька днів: його ось-ось повинні були забрати до армії. Тому часу у вас обмаль, ви поспішаєте.

Розпивши кілька пляшок міцного вина, ви почали запис. Пісень за цей час накопичилося вже багатенько, навіть на цілий подвійний альбом. Першою в ньому, ясна річ, мусить стояти студійна пісня «Діти підвалів». А далі…

А далі ви почали писатися вживу, виснажливо і самозречено граючи кожну пісню по кілька десятків разів, бо комусь з вас постійно щось не подобалося. Шурик і ти по черзі виконуєте свої пісні, вибравши для альбомної версії тільки найкращі композиції. Деякі доводиться писати по кілька годин поспіль, бо хтось з музикантів обов’язково налажає в якомусь складному місці. Три акустичні гітари, бас, барабани, флейта, скрипка – альбом виходить насиченим і різноплановим.

Після восьмої пісні вирішуєте трохи відпочити і розходитеся по домівках на обід. А коли через годину ви знову збираєтесь у Шурика, вас очікує неприємний сюрприз: тільки-но подзвонив Коля і попередив, що він більше не прийде. Начебто його не пускають з дому батьки, у нього болить голова, і взагалі – купа різних інших справ. Ви шоковані, бо флейта у вашому саунді несе одне з основних, концептуальних навантажень, як в музиці, так і в ідеології групи. Ти береш справу на себе, і півгодини розмовляєш з дизертиром телефоном. Та на Колю не діє нічого – ні прохання, ні вмовляння, ні навіть погрози. Він навідріз відмовляється приходити. Що його робити? Ви у паніці.

Ти, мабуть, злий на Колю найбільше – тепер тобі терміново доводиться перекладати його соло-партії на скрипку, а це відбирає доволі багато часу. Та все-таки, відсьорбуючи з пляшки чарівного «Славіка» і подумки лаючи Колю за безвідповідальність, ти впорався з цим складним завданням за кілька годин, і невдовзі ви продовжили запис.

Два дні важкої праці з ранку до глибокої ночі не минули намарно. Ви записали вдалий альбом, 24 пісні, всі ваші хіти.

Шурик задоволений. Ви також. Тепер можна і відзначити цю перемогу залишками «Славіка», під свою ж таки музику. Це кайф – пити вино, тиснути руки друзям і слухати власні пісні, тепер вже назавжди закарбовані на плівці. Ви вітаєте один одного, обіймаєтеся, смієтеся, підспівуєте самим собі на касеті. На жаль, з вами немає Колі, але він сам винний, що полишив друзів у такий відповідальний момент.

Альбом без вагань вирішено назвати «Діти під валів»…