Читать книгу Рок-н-рол, стакан, кохання - Валентин Терлецький - Страница 6

Хлопці в захваті від твого «альбому», котрий ти записав усього за один день. Просто ти вже знемагав від туги, просто ти слухав рок, просто надворі була зима, і просто тобі запраглося створити власну музику. І просто тексти почали звучати в тобі, нізвідки, раптово, скрізь, а ти почав їх записувати – просто. Та ще й музика зазвучала всередині, а ти її чув і хотів виплеснути назовні. З цим щось потрібно негайно робити! Це – рок! Напевно, це рок! Ти пишеш рок-пісні, рок-музику, рок-тексти. Тепер музика повинна стати музикою, втілитися у звуки, аякже!

Знайшовши у шафі стару гітару, колись подаровану бабусею, ти вирішив створити сольний проект. І дарма, що гітара без однієї струни і що грати на ній не вмієш зовсім, ти все одно написав одразу кілька текстів і поклав їх на «музику». Ще два дні підбирав мелодії, вигадував для віршів цікаві сюжети з життя панків-початківців, намагався співати. Усе це потім записав на магнітофон, витративши цілий день, і от тепер твої шоковані друзі в захваті слухають цей «шедевр». Сорок хвилин стогону, шепотіння й матючиння під дзенькіт нижніх струн ненастроєної гітари справляють на хлопців сильне враження. Значить, вирішено: треба невідкладно створювати свою рок-групу.

Ти з насолодою обдивляєшся здивовані й розпашілі обличчя друзів і відчуваєш повну перемогу. Тобі вдалося розбуркати їхні приховані бажання, вивести назовні їхні мрії й зачаєні сподівання. Ти зробив усім відчайдушний поштовх у бік творчості і тепер твердо знав, що назад шляху вже не буде. Про це також красномовно свідчили захоплені очі твоїх друзів, готових відтепер іти за тобою хоч на край ночі.

Шурик на прізвисько Бродяга – смішний маленький чоловічок, схожий на доброго казкового лісовичка, з розумним поглядом карих очей і постійно задивленим кудись у височінь обличчям – у групі також неодмінно хоче співати. Тепер він теж пише пісні. Шурик полюбляє веселу компанію, жарти і приколи, але іноді ніби впадає у транс, перебираючи струни своєї роздовбаної гітари і подовгу дивлячись в одну точку. Він часто закохується, романтик. Правда, кохання від нього зазвичай одразу втікає, і невтомний митець кидається писати нову пісню про потоптані почуття, розбите серце і суїцидні марення свого неврівноваженого ліричного героя. Все це якось незграбно і водночас зворушливо поєднується з рок-н-ролом, котрий буяє на ваших репетиціях.

Вадим, якого вже давно чомусь кличуть Злодєєм, одразу схопився за гітару – його зосередженість проступає парою на скельцях велетенських окулярів. Він посміхається вкрай рідко, але тоді вже нестримно. Вадик настирливий, впертий – якщо за щось береться, обов’язково доводить до кінця. Тепер він не випускає гітару з рук, бо загорівся нестримним бажанням опанувати цей інструмент і стати справжнім музикантом. Але іноді він занадто похмурий. Ти навіть трохи побоюєшся його вибухової емоційності: коли в нього щось не виходить з гітарою, він здатен розтрощити інструмент об стіну або навіть об голови присутніх. Важка вдача зробила його саркастичним скептиком, але це не заважає Вадимові чітко розрізняти в людях фальш і правду.

Коля, якого у школі кличуть «вшивою інтелігенцією», справжній музикант. Ви разом закінчували музичну школу, ти – по скрипці, він – по духовим. Його майже біле волосся акуратненько укладене в модельну стрижечку, шия пов’язана клітчастою хусточкою, лікті на імпортному піджаку залатані шкіряними клаптями – мабуть, цей піджак подарував його батько. Коля багато говорить про секс – «тренуватися потрібно на будь-якому устаткуванні», – очевидно, це його дуже турбує. Він занадто буквально сприймає пісенні настанови Григоряна й Майка і залюбки цитує відомих рокерів. Коляшу іноді важко зрозуміти, бо він має складну і хитру натуру. Здається, батьки все вже вирішили щодо синового майбутнього і сприймають його захоплення музикою як тимчасову забаганку. Проте Коля стихійно опирається диктату батьків, і рок для цього – найліпша віддушина.

Льоха постійно сміється до сліз, як дитина. Він і є ще по суті дитиною, яку кинули у вир рок-н-ролу. Щиро дивується, щиро слухає, щиро розповідає. Він захоплюється роком не з якихось протестних міркувань, а тому, що цю музику слухають усі його друзі. Льоха не надто замислюється над сутністю речей, бо для цього ще зарано. Він радіє життю і зовсім не збирається дорослішати. Та йому це наразі й не потрібно, адже він з острахом сприймає будь-які прояви дорослого життя і намагається бути від нього подалі.

Двоє інших ваших однокласників Гена і Сергій також зацікавилися створенням рок-групи, але активної участі поки що не беруть. Вичікують, що буде далі. І ви вирішуєте зробити сюрприз усім друзям навколо вашої тусівки, що також полюбляють рок-музику…