Читать книгу Сатирикон. Поезії - Иван Драч - Страница 46

Я хрест несу з серпом і молотом.

Щодня зростає вагота

З проклятим тридцять третім голодом,

Що запечатані вуста…

Я хрест несу із Леонтовичем,

Пробитим кулею Чека,

Із тихим генієм поповичем —

У п’єсі він мене чека.

Я хрест несу із Сандормохом,

Що не дається – так болить.

Диявол там затявся з Богом,

Хто впав поверженим в ту мить?!

Душа розмолота, розколота

Бреде з хрестом, тупа й сліпа.

Не можу скинути я молота,

Не можу скинути серпа.

Колочені щоденним колотом

Жахаєм світ своїм горбом,

Бо мізки наші биті молотом,

Бо яйця січені серпом…