Читать книгу Сатирикон. Поезії - Иван Драч - Страница 52

Ворони вчать своїх вороненят

Ставати на крило. Яка ідилія!

Чернеча їх ротата ескадрилья,

Їх крик сухий від голови до п’ят.

Тож, хлопці, до ворон – хто од ворон!

Хто з того кодла, той до того клану!

Явіте світу суть свою захланну

Воронячу, від кореня до крон.

З вороненяти суть свою явіть,

Сучі сини, вороняче поріддя.

А ви, орли, летіть в своє поліття

І не розгойдуйте небесну віть…