Читать книгу Сатирикон. Поезії - Иван Драч - Страница 49

У костьолі Cвятої Анни

Грішна Ганя на сповіді плаче.

Душа теж потребує ванни,

Коли є в вас душа, одначе.

Ганя плаче і йде грішити

Після сповіді, бо ж молода ще.

Світ так буйно гріхами розшитий,

Тож гріши ти, коли не ледащо.

Гріх і сповідь – це вічна пара.

Тож ревніше мені сповідайся

І за це тобі буде кара.

Не минути мене… Віддайся!