Читать книгу Сатирикон. Поезії - Иван Драч - Страница 64

Чому дурні ми? Бо розумні.

Чому ми бідні? Бо багаті.

Ця істина приходить в трумні —

В останній ув сосновій хаті

Невміло сіли на багатстві.

Чи то бомжуємо лінивство.

У струпах, вошах і лайдацтві

Усе батькуєм керівництво.

Ця дурість з розуму навіки

Безсмертне сипле нам насіння

І ми прямуємо – каліки —

За поколінням покоління…