Читать книгу Сатирикон. Поезії - Иван Драч - Страница 55

Антонич там, «Мойсей» Євгенів

І дух Франка, і самвидав…

Коли витав над Львовом геній,

Тоді він там хіба витав…

Доба ця – курва отакенна —

Забрала Фану – не знайти!

Та у Безніська у Євгена

Горять світи, біжать світи.

Горбатить доля євразійська,

Шпурляє нас із кліті в кліть,

Та у Євгена у Безніська

Дух пензлем молодо стоїть.

Колись молився я до Фани,

Тепер я біля нього – фан…

Всі біля нього – суть профани,

Це тверджу я – старий профан.