Читать книгу Украдене щастя (збірник) - Иван Франко, Иван Нечуй-Левицкий - Страница 13

З іспитової кімнати

Вибіг лютий кандидат;

Збіглось в сінях товариство

І давай його питать:

«Ну, а що, ти здав екзамен?

Маєш вчительський диплом?»

Він мовчить, лиш чорна хмара

Висить над його чолом.

Далі каже: «Ні, камраття,

Правди нині не зійскать!

Той професор зоології —

То тиран і лютий кат!

Три завдав мені питання,

Як закон йому велить,

Два я знав, не знав одного,

І він смів мене спалить!

– Був ти у саду? – питає.

– Був, – говорю сміло я.

– Бачив ти пчолу? – питає.

– Бачив, – кажу сміло я.

– Кілько ж ніг пчола та має?

– Ніг я їй не рахував. —

І за се одно питання

Спік мене, бодай пропав!»