Читать книгу Ти знаєш, що ти – людина? (збірник) - Василь Симоненко - Страница 13
Зі збірки «Тиша і грім»
«Земля кричить. Шинкують кров’ю війни…»
ОглавлениеЗемля кричить. Шинкують кров’ю війни[13],
І падають занози від ярма,
І лиш годинник холодно й спокійно
Рахує дні, розтрачені дарма.
І без кінця – окопи, барикади,
Та над громадами кривавих тіл
Гриміли пишні і бучні паради
Нових Тимурів і Аттіл[14].
Це все було… Були німі кургани,
І війни йшли не на життя – на смерть,
Гриміли залпи, і ятрились рани[15],
І світ ішов, здавалось, шкереберть.
І вся планета ніби очманіла[16],
Людина в землю заривалася, мов кріт,
А над землею бомби стугоніли
І падали тіла на рваний дріт.
Це все було… О, не забудьте, люди,
Своїх братів, що нині неживі,
Що руйнували світ тиранства і облуди,
І нищили в’язниці вікові.
О, не забудьте тих, що рвались крізь багнети,
В степах поклали голови свої,
Щоб більше нашу голубу планету
Не шарпали розбійницькі бої,
Щоб не здригався всесвіт малярійно
І небо не стогнало від заграв,
Щоб нам годинник радісно й спокійно
Віки ясної дружби рахував.
13
Земля кричить. Шинкують кров’ю війни…
Шинкують – тут: впиваються. (Прим. Т. Ю. Блєдних)
14
Нових Тимурів і Аттіл…
Тимур (Тамерлан) – середньоазійський державний діяч і полководець, який жив у XIV ст.
Аттіла – вождь гунів, володар найбільшої держави у Східній Європі, який жив у V ст. н. е. (Прим. Т. Ю. Блєдних)
15
Гриміли залпи, і ятрились рани…
Ятритися – спричиняти біль, розворушувати рану. (Прим. Т. Ю. Блєдних)
16
І вся планета ніби очманіла…
Очманіла – втратила здатність нормально мислити і діяти. (Прим. Т. Ю. Блєдних)