Читать книгу Ти знаєш, що ти – людина? (збірник) - Василь Симоненко - Страница 13

Зі збірки «Тиша і грім»
«Земля кричить. Шинкують кров’ю війни…»

Оглавление

Земля кричить. Шинкують кров’ю війни[13],

І падають занози від ярма,

І лиш годинник холодно й спокійно

Рахує дні, розтрачені дарма.


І без кінця – окопи, барикади,

Та над громадами кривавих тіл

Гриміли пишні і бучні паради

Нових Тимурів і Аттіл[14].


Це все було… Були німі кургани,

І війни йшли не на життя – на смерть,

Гриміли залпи, і ятрились рани[15],

І світ ішов, здавалось, шкереберть.


І вся планета ніби очманіла[16],

Людина в землю заривалася, мов кріт,

А над землею бомби стугоніли

І падали тіла на рваний дріт.


Це все було… О, не забудьте, люди,

Своїх братів, що нині неживі,

Що руйнували світ тиранства і облуди,

І нищили в’язниці вікові.


О, не забудьте тих, що рвались крізь багнети,

В степах поклали голови свої,

Щоб більше нашу голубу планету

Не шарпали розбійницькі бої,


Щоб не здригався всесвіт малярійно

І небо не стогнало від заграв,

Щоб нам годинник радісно й спокійно

Віки ясної дружби рахував.


13

Земля кричить. Шинкують кров’ю війни…

Шинкують – тут: впиваються. (Прим. Т. Ю. Блєдних)

14

Нових Тимурів і Аттіл…

Тимур (Тамерлан) – середньоазійський державний діяч і полководець, який жив у XIV ст.

Аттіла – вождь гунів, володар найбільшої держави у Східній Європі, який жив у V ст. н. е. (Прим. Т. Ю. Блєдних)

15

Гриміли залпи, і ятрились рани…

Ятритися – спричиняти біль, розворушувати рану. (Прим. Т. Ю. Блєдних)

16

І вся планета ніби очманіла…

Очманіла – втратила здатність нормально мислити і діяти. (Прим. Т. Ю. Блєдних)

Ти знаєш, що ти – людина? (збірник)

Подняться наверх