Читать книгу Ти знаєш, що ти – людина? (збірник) - Василь Симоненко - Страница 20

Коли б тобі бажав я сліз і муки

І кари найстрашнішої бажав,

Я б не викручував твої тендітні руки

І в хмурім підземеллі не держав.

Ні, я б не став тебе вогнем палити,

З тобою б розквитався без жалю:

Я б побажав тобі когось любити,

Як я тебе люблю.