Читать книгу Ти знаєш, що ти – людина? (збірник) - Василь Симоненко - Страница 7
Зі збірки «Тиша і грім»
Мій родовід
ОглавлениеВельможі пихаті і горді
Плетуть родоводів в’язь[5]:
В одного – прапрадід став лордом[6],
В іншого – прадід князь.
Баньки уп’явши в минуле[7],
Гордо ця знать рече:
– Про нас хрестоносці чули…
– В нас Рюрика кров тече[8]…
– Мій предок вогнем і залізом
Титул собі добув…
– А мій тисяч сорок зарізав,
За це і в пошані був…
Нічого собі родоводи!
Та киньте свій ґвалт і крик:
Я із древнішого роду,
Бо я – полтавський мужик.
Ви скорчите кисло пику,
Коли повідомлю вас,
Що предок мій споконвіку
Хліб сіяв і свині пас.
Щоб жерли ви булки й сало,
Віками пер соху-плуг.
Хіба ж для історії мало
Оцих видатних заслуг?!
Я вами гордую, панове,
Бо я – знатніший од вас.
Звиняйте за грубе слово —
Я з вами свиней не пас!
5
Плетуть родоводів в’язь…
В’язь – вид старовинного декоративного письма, у якому літери і слова зливаються в суцільний орнамент. (Прим. Т. Ю. Блєдних)
6
В одного – прапрадід став лордом…
Лорд – англійський спадковий дворянський титул. (Прим. Т. Ю. Блєдних)
7
Баньки уп’явши в минуле…
Баньки – очі. (Прим. Т. Ю. Блєдних)
8
В нас Рюрика кров тече…
Рюрик – літописний князь, засновник правлячої у середньовічному Києві династії Рюриковичів. (Прим. Т. Ю. Блєдних)
