Читать книгу Мальва Ланда - Юрий Винничук - Страница 13
ЧАСТИНА ПЕРША
ВИМАРЮВАННЯ МАЛЬВИ
12
ОглавлениеЙому снилося, що він ще дитина, а вродлива дівчина з довгим волоссям, котра взяла його за руку й повела лугом, – Мальва Ланда.
Вони бігли… І вслід їм летіли крилаті коні, золоті риби і вогняні пелюстки. Земля була гаряча і обпікала ступні. Але далеко попереду світилася річка, і її яскраве проміння сліпило очі, обплутувало й тягло до себе.
Прокинувшись, дуже шкодував, що вони так і не добігли до тієї річки й не вистудили ніг.
Така моя печаль,
Така моя скорбота —
Гасити біль в очах
І затуляти рота.
Дивитися у даль,
Майбутнє прославляти,
Ховаючи печаль,
Калхози будувати.
А вірші рвуться з вуст —
І гинуть молодими.
Мов миша я, боюсь
Їх визнати своїми.
Не витерплю колись —
І револьвер до рота.
Прощай, моя печаль!
Прощай, моя скорбото!
