Читать книгу Мальва Ланда - Юрий Винничук - Страница 6

У п’ятницю Мальві робили операцію, і Бумблякевич поїхав на другий кінець міста, щоб повернутися якомога пізніше. Там жив такий собі Магула, старий збирач книжок, у нього можна було час від часу чимось поживитися, а як і не купити, то хоча б виклянчити почитати. Магула вдавав, що тремтить над кожною книжкою, але не було такої книжки, якої б він не міг продати, вся справа полягала тільки в грошах.

У Магули Бумблякевич просидів до півночі. Думав, повернеться додому, коли мама буде спати. Проте мама не спала.

– Я вже скінчила в’язати. Занесеш завтра Мальві. Ну, як вона? Як операція?

– Ніби добре все.

– Ти її бачив?

– Після операції не бачив. Не дозволили.

– А батьків… батьків її бачив?

– Ні… – але враз виправився: – Тобто так. Але не признавався до них.

У суботу він узяв пояс і знову поїхав до Магули.

– Подивіться… чисто собача вовна… помагає на гостець, на нирки…

Магула крутив пояс у руках, хитав головою, прицмокував.

– І що ви за тото хочете?

Уже те, що він не вимовив «пояс», а вжив зневажливе «тото», свідчило, що річ його зацікавила, і він ковтнув гачка, але йшлося тепер лише про те, аби збити ціну.

– Чупринку. Празьке видання. І…

– І? – вирячив очі Магула.

– І двотомник Трохима Зіньківського.

– Ого! – Магула захлинувся повітрям і замахав руками. – Знаєте, кілько мені давали за Трохима? Сто! А ви хочете за тото…

Магула знову поринув у своє похитування та прицмокування, але пояс вартував свого. Бумблякевич повертався з книжкою Чупринки і двома томиками Зіньківського, думаючи, яке це горе для його мами, що Мальва померла. Померла вона по операції, вночі, коло неї сиділи її батьки. Мальва ще сказала до них: «Дайте лікареві гроші. Як візьме, то це буде значити, що має надію мене вилікувати…»

– І дали йому гроші? – спитала мама.

– Так, дали. І він взяв… То було ввечері… А вночі вона вмерла.

– Боже… Боже… Боже… – шепотіла мама.

На блідім і висохлім її обличчі малювалося таке невимовне горе, що він уже не міг пробачити собі цієї дурної вигадки. Хто знав, що мама так перейметься?