Читать книгу Компанії майбутнього - Фредерік Лалу - Страница 11

Це найбільш рання стадія розвитку людства, що охоплює період приблизно від 100 000 до 50 000 років до н. е., коли люди жили маленькими групами, пов’язаними сімейною спорідненістю (деякі з цих груп збереглися сьогодні у віддалених районах світу, в основі чого і лежать наші знання про цю стадію). Ці групи зазвичай налічували лише кілька десятків людей. Якщо їх число ставало більшим, група втрачала дієздатність, оскільки спроможність людей підтримувати складні стосунки на цьому етапі була дуже обмеженою. Людське «я» (его) ще не сформувалося до кінця, люди не сприймали себе як щось абсолютно відмінне від інших або від довкілля (що спонукає декотрих дослідників романтизувати цей період, розглядаючи його як блаженні часи до настання дуалізму і не звертаючи уваги на надзвичайно високий рівень насильства та вбивств). Основою існування було збиральництво. Ця модель не потребувала жодного поділу праці (лише на жінках лежала відповідальність за виношування й виховання дітей), і тому на цій стадії ще не було ніяких організаційних моделей. По суті, у цих групах не було й ієрархії – ні старійшини, ні вождя, котрий виконував би роль лідера.

У сучасному світі залишилося мало груп, які працюють за законами цієї парадигми. Однак дитячі психологи вивчають таку стадію у новонароджених, які взаємодіють зі світом у цей самий спосіб, коли уявлення про себе ще не повністю відокремлене від матері та оточення.