Читать книгу Компанії майбутнього - Фредерік Лалу - Страница 12

Близько 15 тисяч років тому, а в деяких місцях світу, можливо, й раніше, люди почали переходити до стадії свідомості, що її деякі автори називають «магічною». Ця стадія відповідає переходу від невеликих родинних груп до племен, які могли складатися з кількох сотень осіб. Із психологічної та когнітивної позиції то було важливим кроком уперед у здатності долати складні проблеми. На цьому етапі особистість значною мірою фізично та емоційно відокремлює себе від інших, але все ще розглядає себе у центрі світобудови. Причинно-наслідкові зв’язки ще слабкі, й тому світ наповнений духами та магією: хмари рухаються за мною, а негода є покаранням від злих духів за мої погані вчинки. Щоб заспокоїти цей магічний світ, племена шукають підтримки у ритуальній поведінці й коряться вказівкам старшого та шамана. Люди живуть здебільшого в теперішньому часі, дещо поєднуючи його з минулим і практично не будуючи планів на майбутнє. З когнітивного погляду тут іще немає абстракцій, класифікацій, жодного уявлення про великі числа. Смерть іще не потрактовується як щось реальне, і в людини помітно відсутній страх перед нею (через що рівень насилля та вбивств і надалі залишається високим). На цій стадії поки що немає організацій. Розподіл обов’язків є ще вкрай обмеженим, хоча старійшини мають особливий статус і певну частину влади.

Сьогодні таку стадію, як правило, переживають діти від 3 до 24 місяців. Це час, коли вони набувають сенсомоторної («Коли я кусаю палець – це не те саме, коли я кусаю ковдру») й емоційної («Я – не моя мати, хоча в її присутності я відчуваю себе напрочуд безпечно») диференціації. За умови належного виховання більшість дітей проходить цю стадію.