Читать книгу Компанії майбутнього - Фредерік Лалу - Страница 15
Частина 1
Еволюція компаній в історичній перспективі
Розділ 1.1
Зміна парадигми: організаційні моделі минулого й сучасності
Конформістська або Жовта парадигма[8]
ОглавлениеКожна зміна парадигми відкриває безпрецедентні нові ресурси і можливості. Коли з’явилася Конформістська Жовта парадигма, людство здійснило стрибок від племінного світу, що жив за рахунок збиральництва, до доби хліборобства, держав і цивілізацій, інституцій, бюрократії та організованих релігій. На думку психологів розвитку, чимала частка дорослого населення у сучасних розвинених суспільствах діє за цією парадигмою.
На Конформістській Жовтій стадії реальність сприймається крізь призму законів Ньютона. Існує розуміння причинно-наслідкових зв’язків,[9] люди можуть розуміти лінійний час (минулий, теперішній, майбутній) та робити проекції у майбуття. Це стає підложжям, на якому може з’явитися землеробство: сільське господарство потребує самодисципліни та далекоглядності – конче слід зберегти насіння цьогорічного врожаю, щоб виростити щось у наступному. Надлишок їжі, породжений хліборобством, дає змогу годувати клас правителів, керівників, священиків, воїнів та ремісників – це привело до переходу від племінних утворень до держав та цивілізацій, що розпочався в IV тисячолітті до н. е. у Месопотамії.
Конформістська Жовта свідомість розвиває глибше розуміння почуттів і сприйняття інших людей. Піаже, один з піонерів дитячої психології, здійснив чудовий дослід щодо когнітивних здібностей на Конформістській Жовтій стадії. Між дитиною та дорослим розміщується двобарвний м’яч. Зелений бік обернено до дитини, червоний – до дорослого. Дитина, яка ще не досягла Жовтої стадії, поки не може бачити світ чужими очима, і стверджуватиме, що перед нею й дорослим – зелений м’яч. У віці близько шістьох або сімох років дитина, котра виросла у турботливому оточенні, вже вміє бачити світ очима когось іншого і правильно визначити, що дорослий бачить червоний бік м’яча.
З погляду психології це має величезне значення. Я можу дивитися на себе зі своєї позиції та розуміти, наскільки це бачення відрізняється від вашого. Я також можу уявити, як бачать мене інші. Моє власне «Я» й самооцінка тепер багато в чому залежать від думки інших людей. Я прагнутиму схвалення, сприйняття і належності до свого соціального кола. Люди на цьому етапі засвоюють групові норми, серед них домінує спосіб мислення, який вважає за правильні й відповідні певну зовнішність, поведінку та думки. Дуалістичне «червоне» мислення все ще присутнє, але особисте «я хочу або ти хочеш» поступається колективному «ми або вони». Червоний егоцентризм поступається Жовтому етноцентризму. Кен Вілбер каже про це так:
«Догляд і турбота розширюються від мене до групи, але не далі! Якщо ви є членом групи – членом… моєї міфології, моєї ідеології, – тоді ваша душа також «урятована». Якщо ж ви належите до іншої культури, групи, міфології, іншого Бога, то ви прокляті».[10]
На Конформістській Жовтій стадії раніше імпульсивне Червоне «Я» тепер здатне проявляти самодисципліну і самоконтроль, причому не лише в публічній, а й у приватній сфері. У Жовтих суспільствах з’являється проста мораль, що ґрунтується на одному, правильному способі поведінки. Конформістський Жовтий світогляд статичний: є непорушні закони, створені для справедливого світу, де все може бути правильним або неправильним. Роби те, що правильно, – і дістанеш винагороду в цьому чи наступному житті. Зробиш або скажеш щось не так – і будеш покараний, ба навіть виключений із групи, і можеш постраждати у майбутньому. Люди засвоюють правила й мораль, а також почуття провини і сорому, коли збиваються з належного шляху. Повноваження визначати, що правильне, а що ні, тепер пов’язані зі статусом у суспільстві, а не з сильною особистістю (як то було на Червоній стадії); це вбрання священика, і хоч хто його вдягає, воно визначає авторитет.
Будь-яка велика зміна, як-от перехід від Червоної до Жовтої стадії, одночасно і розкріпачує, і лякає. Щоб почуватися безпечно у світі причинності, лінійного часу й усвідомлення поглядів інших людей, Жовте «Я» прагне порядку, стабільності та передбачуваності. Воно прагне створити контроль за допомогою інститутів і бюрократії. Воно знаходить притулок серед суворо визначених ролей та ідентичностей. Жовті суспільства, як правило, чітко розшаровані й мають класову будову або кастові системи і жорсткі гендерні відмінності, що визначають можливості людини. «Лотерейний квиток» при народженні визначає, у якій касті ти народився. Він накреслює ваше життя: як ви маєте поводитися, думати, одягатись, їсти, з ким одружуватися відповідно до вашої касти.
У сучасному мінливому світі багато хто вважає Жовту стабільність привабливим притулком і закликає повернутися до фіксованого набору моральних цінностей. Прийняти таку позицію – означає ігнорувати масову нерівність традиційних суспільств, які встановлюють суворі соціальні й сексуальні норми. У Конформістському Жовтому суспільстві, м’яко кажучи, неприємно бути жінкою, гомосексуалом, недоторканим або вільнодумцем.
9
У когнітивному плані на Жовтій стадії здатність до абстрактного мислення є набагато вищою, ніж на Червоній. Проте у неврологічному плані все ще зберігається сильне переважання лімбічної системи (що в основному працює з емоціями), до раціоналізації якої потім переходить ліва півкуля мозку. Наприклад, Жовте «Я» має потребу в належності й відповідності, а відтак раціоналізуватиме можливі суперечності між раціональним мисленням та груповими нормами.
10
Ken Wilber, A Brief History of Everything (Boston: Shambhala Publications, 1996), 273.