Читать книгу Компанії майбутнього - Фредерік Лалу - Страница 14

Організації, сформовані на Імпульсивно-Червоній стадії свідомості, вперше з’явились у формі невеликих загарбницьких армій, коли більш потужні вождівства перетворилися на протоімперії. Вони й досі зустрічаються сьогодні у формі вуличних банд або мафії. Нинішні Червоні компанії запозичують ідеї та знаряддя сучасності – згадаймо використання зброї чи інформаційних технологій організованою злочинністю. Проте їхні структури й методи здебільшого сформовано Імпульсивною Червоною парадигмою.

Які визначальні характеристики Червоних компаній? Вони тримаються докупи завдяки постійному застосуванню сили у міжособистісних стосунках. Чудовою метафорою слугує вовча зграя: подібно до того, як «альфа-самець» повинен вдаватися до сили для того, щоб підтримувати свій статус у зграї,[7] так і ватажок Червоної організації мусить демонструвати свою перевагу в силі й підкоряти інших своїй волі, щоб залишитися на своєму місці. Щойно його сила викликає сумніви, хтось спробує скинути його. Аби забезпечити певну стабільність, ватажок оточує себе членами сім’ї (які схильні до більшої лояльності) і купує їхню відданість, розподіляючи здобич. Кожен із членів його оточення дбає про власних людей і тримає їх у підпорядкуванні. В цілому тут немає формальної ієрархії і назв посад. Саме з цих причин Червоні компанії не надто поширені – зрідка можна тримати у покорі людей, які віддалені від лідера більше ніж на 3–4 рівня. Хоча Червоні компанії можуть бути надзвичайно потужними (особливо в агресивних середовищах, де не витримують організації більш пізніх стадій), вони є нестійкими за своєю природою через імпульсивний спосіб керування (я хочу це, і я це візьму). Зверхник мусить регулярно вдаватися до публічних проявів жорстокості й покарання, бо лише страх та покора утримують організацію від розпаду. Часто з вуст у вуста передаються міфічні історії про його абсолютну владу – з метою утримати рядових членів від бажання позмагатися за вище становище.

Зосередженість на поточному моменті робить Червоні компанії слабкими у плануванні та стратегії, але збільшує їхню здатність реагувати на нові загрози та можливості, яких вони без роздумів домагатимуться. Через це вони добре пристосовані до хаотичних середовищ (у громадянських війнах або неблагополучних державах), але не годяться для досягнення складних результатів у стабільних середовищах, де є можливими планування та розробка стратегій.