Читать книгу Компанії майбутнього - Фредерік Лалу - Страница 7
Вступ
Емпіричне дослідження: чого нас можуть навчити новатори
Частина 2
ОглавлениеДруга частина книги на практичних взірцях описує, як працюють компанії на цьому наступному етапі. Вийшло так, що майбутнє не просто не за горами, воно вже непомітно переходить у наш час. Протягом двох років я досліджував новаторські компанії, які вже в значній мірі почали працювати за новою організаційною моделлю відповідно до наступної стадії людського розвитку. Почавши досліджувати їх, я намагався відповісти на такі-от запитання:
Який вигляд мають і яке враження справляють організації, сформовані на новій стадії розвитку людської свідомості? Чи можливо вже описати їхню структуру, методи, процеси та культуру (іншими словами, осмислити організаційну модель) у доступному вигляді, щоб допомогти іншим людям створити такі компанії?
Я не знав, чого очікувати, коли вирішив ідентифікувати ці новаторські компанії. Це поле діяльності тільки зароджується: чи вдасться знайти хоч якісь хороші приклади? Чи не буду я стикатися лише з крихітними організаціями, що мають занадто коротку історію, щоб дати якусь корисну інформацію? Проте я відчував, що в будь-якому випадку конче потрібні досить суворі критерії відбору, інакше моє дослідження не матиме великої цінності. Щоб стати об’єктами дослідження, організації можуть походити з будь-якої географічної зони або сектору (бізнес, неприбуткові компанії, освіта, охорона здоров’я, урядові установи), але у них має працювати не менше за 100 осіб[3] і вони мають діяти не менше як 5 років за структурами, методами, процесами та культурою, що на значну міру узгоджуються з характеристиками наступної стадії розвитку.
Мої побоювання виявилися марними. Дванадцять досліджених мною компаній (дивіться розділ 2.1) набагато перевищили ці критерії. Багато з них працюють за цими новаторськими принципами протягом тривалого часу, іноді 30 або 40 років, і не зі жменькою, а з кількома сотнями, а подекуди й кількома тисячами співробітників.
Іще один сюрприз: я сподівався знайти конкретні приклади переважно у сфері обслуговування – охороні здоров’я чи освіті, де робота часто є покликанням, а благородна мета організації допомагає людям подолати їхні більш егоїстичні мотиви. Я був радий, що помилився. Серед новаторів є як прибуткові, так і неприбуткові організації. Це підприємства роздрібної торгівлі, енергетична компанія, виробник продуктів харчування, а також школа і група лікарень.
Також я був здивований, виявивши, що ці організації не знають одна про одну. Я очікував, що якщо знайду таких новаторів, то вони знатимуть щось про однодумців і обмінюватимуться з ними знаннями й досвідом. Натомість, як правило, вони радо дізнавалися, що вони – не єдині, хто поставив під сумнів сучасні методи управління. Подумки я жартома порівнював їх із дружніми інопланетянами зі старих серіалів, які живуть серед нас тривалий час, наділені суперсилою, але ізольовані й нерозпізнані. Можливо, їхній час уже настав; можливо, тепер ми нарешті готові, щоб побачити, хто вони такі: не просто дружні, хай і незграбні диваки, але провісники нашого колективного майбуття.
Проведення цих досліджень передбачало дві групи питань (перелік наведено у додатку 1). Перша група стосується 45 методів і процесів, які зазвичай обговорюють в організаційних дослідженнях. Вони пов’язані з:
• ключовими всеосяжними організаційними процесами, як-от стратегія, маркетинг, продажі, виробничі операції, складання бюджету та контроль;
• основними процесами, що стосуються кадрових ресурсів, зокрема набір, навчання, оцінювання, оплата;
• критичною практикою повсякденного життя, такою, як збори, інформаційний потік, офісний простір.
У кожній із цих 45 ділянок я намагався визначити, чим методи новаторів відрізняються або не відрізняються від традиційних методів управління. Такий широкий і відкритий підхід був обраний навмисно. Зваживши на складний характер цієї теми, дослідження розглядало увесь спектр структур, практик і культур, що їх, як правило, аналізують ув організаційних дослідженнях, без заздалегідь сформованих понять. Воно спиралося на публічно доступні матеріали, внутрішні документи, інтерв’ю та відвідування організацій.
3
Невеликі компанії часто працюють на основі більш неформальних процесів та методів, і чимало з найбільш дражливих питань, що їх порушує ієрархія, ймовірно, не перевершують це число.