Читать книгу Компанії майбутнього - Фредерік Лалу - Страница 33

Частина 1
Еволюція компаній в історичній перспективі
Розділ 1.3. Еволюційна Бірюзова модель
Мудрість за межами здорового глузду

Оглавление

У Помаранчевій парадигмі здоровий глузд є королем і беззаперечно керує гонитвою за прийняттям рішення, що дозволить дістати найкращий результат. Будь-яке джерело розуміння, крім фактів та логічних міркувань, є «ірраціональним» і має бути відкинуте. За іронією долі, зацикленість Помаранчевих організацій на результатах часто заважає бачити дійсний стан речей. Між штабелів інформації, що призначена для ухвалення складних рішень, ми можемо не бачити інформацію, яка є несумісною з нашим світоглядом або з майбутнім, спроектованим нашим его; часто ця істина буває написана величезними літерами по всій стіні, а люди таки відкидають її (або не наважуються про неї говорити). Бірюзова парадигма менше прив’язана до результатів, здатна набагато легше сприймати часом неприємні істини дійсності; таким чином, раціональне мислення в Бірюзовій парадигмі може спиратися на більш точні дані.

Інтуїція – це священний дар, а раціональне мислення – вірний слуга. Ми створили суспільство, яке шанує слугу і забуло про дарунок.

Альберт Ейнштейн

Виходячи за межі фактів і цифр, пізнання на цьому етапі починає звертатися до ширшого кола джерел інформації з метою забезпечити ухвалення рішень. Помаранчевий модерністично-науковий світогляд побоюється емоцій, що могли б затуманити нашу здатність міркувати раціонально, тимчасом як Зелений кидається в інші крайнощі, нехтуючи аналітичний підхід лівої півкулі мозку на користь чуттєвого підходу правої як основи для прийняття рішень. Бірюзова парадигма радо сприймає можливість задіяти усі канали пізнання. Є ідеї, які можна здобути завдяки аналітичним підходам. Емоції теж мають свою мудрість, якщо навчитися з’ясовувати їхнє значення: чому я злий, чому мені страшно, чому цілеспрямований або схвильований? Що це говорить про мене чи про наявну ситуацію?

Мудрість може бути і в інтуїції. Інтуїція поважає складний, неоднозначний, парадоксальний, нелінійний характер реальності; ми несвідомо з’єднуємо факти докупи у спосіб, на який не здатен наш раціональний розум. Інтуїція – це м’яз, котрий можна тренувати так само, як і логічне мислення: коли ми навчимося звертати увагу на нашу інтуїцію, шанувати її, намагатися розпізнати істину та вказівки, що їх вона може дати, на поверхні з’явиться більше інтуїтивних відповідей.

Чимало людей гадає, що є відповіді, які можна знайти у ще глибших джерелах. Філософські традиції та трансперсональна психологія вважають, що коли ми не просто ставимо питання, а живемо ним, Усесвіт у всьому своєму розмаїтті може дати нам ключі до відповіді в неочікуваних подіях або у словах та образах, що зринають уві сні чи під час медитацій. Неординарні стани свідомості – медитативний, споглядальний, видіння, «досвід потоку», пікові переживання – приступні на будь-якій стадії свідомості, але на Бірюзовій люди часто регулярно практикують їх, щоб поглибити свій досвід у цих станах і дістати приступ до всього спектра людського знання.[24]

Іншим когнітивним проривом є здатність до парадоксального мислення, що виходить за межі простого «або-або», рухаючись до більш складного «і те і це». Найпростішою аналогією різниці між ними є вдих і видих. У способі мислення «або-або» ми розглядаємо їх як протилежності. Мислячи категоріями «і те, й інше», ми трактуємо їх як елементи, що потребують одне одного: чим більше нам потрібен вдих, тим дужче нам потрібен видих. Приклад парадоксу легко зрозуміти у випадку зі вдихом та видихом; набагато важче є з великими парадоксами життя, які ми лише починаємо по-справжньому розуміти, коли досягаємо Бірюзової стадії: свобода й відповідальність, відлюдність і спільнота, потяг до себе й потяг до інших. Зберіть це все докупи – безстрашну раціональність і мудрість, яку можна знайти в емоціях, інтуїції, подіях і парадоксах, – і Еволюційна Бірюзова стадія перегорне нову сторінку історії людства, залишивши позаду раціоналістично-редукціоністський Помаранчевий та постмодерністський Зелений світогляди, і запропонує цілісний підхід до знання.

24

Кен Вілбер робить важливу відмінність між стадіями розвитку свідомості й станами свідомості. Стани – це ефемерні типи свідомості, що минають, тимчасом як стадії – це більш довговічні конструкції, у які вростають люди. До станів належать свідомість у пробудженому стані, мрії, сон, змінені стани (викликані, наприклад, за допомогою медитації, гіпнозу, психодрами або наркотиків). Сам Вілбер зазвичай вживає такі терміни, як явний, тонкий, каузальний, присутній і не-подвійний. Стани та стадії іноді плутають між собою, бо мова пікових переживань часто схожа на мову, що описує найвищі стадії, але вони являють собою дві різні властивості свідомості (квадранти, лінії й типи третьої, четвертої та п’ятої властивостей у інтегральній моделі Вілбера).

Скажімо, хтось має стан пікових містичних переживань, водночас як у цілому перебуваючи на Конформістській Жовтій стадії: піковий стан не підштовхує людину обійти Помаранчеву, Зелену, Бірюзову й наступні стадії розвитку і не виносить її на верхівку сходів. Людина все ще перебуває на Жовтій стадії, що стане ясно, тільки-но він або вона знов опиниться у пробудженому стані свідомості. Вілбер та Комбс знайшли докази того, що всілякий стан можна пережити на будь-якій стадії. Наприклад, люди можуть на будь-якій стадії використовувати медитативні та інші методики досягнення змінених станів свідомості. Починаючи з Бірюзової стадії, спостерігається помітне зацікавлення в регулярному застосуванні методів досягнення незвичайних станів свідомості для того, щоб дістати приступ до повного спектра людського досвіду.

Компанії майбутнього

Подняться наверх