Читать книгу Автомобіль. Дитяча енциклопедія - Группа авторов - Страница 16

Отже, основна схема побудови автомашини була «обкатана» і прийнята за основу в багатьох країнах.

Після закінчення Першої світової війни кількість авто на планеті продовжує зростати. На кінець 1926 року їх вже налічувалося понад 27 мільйонів. У розвинутих країнах автомобіль став невід’ємною частиною економіки, міцно зв’язавши замовленнями металургійну, нафтовидобувну, хімічну, електротехнічну та інші галузі промисловості.

У 30-ті роки прийшов час по-новому подивитися на автомашину, подумати про її зовнішній вигляд. І «портрет» її дійсно почав швидко змінюватися. Поступово авто, окрім того, що стало незрівнянно надійнішим, позбувалося багатьох колишніх недоліків.

У 1929 році провели такий експеримент: «Крайслер-65», що тільки зійшов з конвеєра, примусили рухатися безупинно. Без жодної затримки автомобіль прокружляв 40 діб. А після закінчення експерименту він не мав ніяких несправностей і був готовий до подальшої їзди.

Легкові автомобілі середини 30-х вже значно відрізнялися від тих, що були фаворитами початку 20-х. Ці «мазунчики долі» виглядали для свого часу імпозантно, виблискували (на відміну від перших чорних або темно-синіх авто) всіма кольорами. Всередині теж було все гаразд: м’які сидіння, опалення, годинники, радіоприймачі. На деяких моделях важіль перемикання передач вже був розташований на кермі. Просто справжній шик, а за ним – невтомна праця і пошуки конструкторів, інженерів.

Автомобіль став потужнішим і більш швидкісним, оскільки значно вдосконалився його двигун. Внаслідок застосування міцніших матеріалів, поліпшення механізму газорозподілу вдалося підвищити ступінь стиснення пальної суміші в циліндрах, збільшити частоту обертання колінчастого валу. Більш сучасними стали й системи запалювання, змащування, живлення, охолодження.

Сучасний автомобіль, як і його «дідусь», частіше має чотири циліндри. Тенденція зростання кількості циліндрів з’явилася в кінці 20-х років. Тоді, бажаючи підвищити плавність роботи двигуна, деякі конструктори запропонували на дорогих авто використовувати дванадцять, а то й шістнадцять циліндрів. Однак для скромніших масових автомашин ці двигуни не годилися – вони були дорогі і складні у виробництві. Тому великосерійні авто середнього класу мали все ж таки чотири– або шестициліндрові двигуни. А малолітражки, бувало, «вдовольнялися» й двома циліндрами.

Багато зусиль доклали конструктори, щоб зменшити висоту легкового автомобіля. Це було справді потрібно, тому що на великих швидкостях поліпшувалася стійкість автомобіля та знижувався лобовий опір.

Автомашина, змінила і «взуття». Колеса зменшилися в діаметрі, а шини, навпаки, стали товщими. Дерев’яні спиці, які ще іноді зустрічалися у 20-ті роки, в наступному десятиріччі відійшли в минуле. Основним типом колеса стало дискове, штамповане із сталі. На деяких дисках для зменшення маси робили отвори. Колеса з тонкими дротяними спицями (так звані тангентні) залишилися головним чином на спортивних авто.