Читать книгу Шльондра - Марта Брижак - Страница 2

Моя кімната під дахом пахне деревом й ароматичними паличками. Невеличкий комп’ютерний столик захаращений ущерть: стара олійна картина, на якій змій на фоні готичного вікна огортає чашу, ліворуч – друкарська машинка, про котру я мріяла днями й ночами – подарунок від тата, після аварії. Виявилося, вона була добрим інструментом для відновлення моторики зламаної руки. Біля картини – невеличка бібліотека езотеричної тематики (позичених, куплених чи вкрадених). Прямісінько посередині – кілька черепів зі свічками, ліворуч – акваріум. Колись там жив кажан. Стіл мій ховає в собі безліч шухлядок. Шухлядки – безліч таємниць. Купа абияк списаних зошитів, де я занотовувала вірші або уривки оповідань. Я ніколи їх не закінчувала, якщо вони не писалися на одному диханні. Люблю їх гортати, вичитувати такі чужі для себе речення, але коли занурююсь у спогади, то голова моя перетворюється у кіноплівку минувшини. Часом згадую фразу своєї світової подруги Катерини Качковської, з якою ми бачилися не так вже й часто, як би могли, поза те вона знала про всі мої довбануті пригоди: «Мала, та люди за життя стільки не переживають, скільки ти за тиждень». А й справді… Нарешті розумію, що усім моїм історіям пора оживати…