Читать книгу KTLS (Kyiv-Tokyo-Love-Story). Японська історія - Ольга Хоменко - Страница 10

У ті перші дні після смс-у про папери я погано спала і часто хворіла. Простіше сказати, що в мене тоді майже не лишилося сил, аби жити. Я сяк-так перебивалася на відмітці «нуль», усіля-ко тримаючись, аби не впасти вниз, проте і не маючи достатньо сил, аби піднятися нагору. Я немов жила, а немовби і ні. Те, що раніше займало в мене 20 хвилин – тепер робилося дві години, якщо не цілий день. Я весь час губила речі і ключі. Я начебто

і клала їх на видноті, проте вони весь час звідти кудись тікали. Іще я безкінечно билася: об кути і стіни, шафи і двері, дверні ручки і бильця крісел. Я билася, коли падала на заняттях ай-кідо, куди пішла, аби розвіятися, проте скоро покинула, бо так і не навчилась правильно падати. Від усього того я мала купу синців. Неначе мене хтось побив… Ті удари розбивали мене на шматки, а я намагалася водночас зібратися докупи.