Читать книгу Час Ліліт - Сергій Лобода - Страница 6

Час Ліліт

…І був шостий день.

І сказав Бог: сотворяю тебе за образом і подобою своєю.

ו.І взяв він вогонь палаючий, і вийшла з нього Ліліт. І вдихнув Бог у неї душу свою.

Прокинулась перша жінка Раю од вічного сну і окинула поглядом навколо. І побачила вона Тінь, що нависла над землею. Голос почула: сотворяю тебе за образом і подобою своєю.

א.І взяла Тінь прах земний і сотворила з нього людину. І поставила Тінь двох Стражів людині сотвореній, /пронісся над землею подих мелодії, що і була самою Тінню. І побачила Ліліт душу, що увійшла в людину, і зрозуміла, що Тінь і є Бог.

І скрізь, куди не простягався погляд Ліліт, усе було залито яскравим сонячним світлом. І крони дерев небачених м'яко схилилися над головою жінки. І сяяло небо прозорою блакиттю.

ת.Спіткало жінку здивування, коли подивилася вона на себе і рукою себе торкнулася. І пестила вона нове тіло своє, і тремтіла вогненна Діва від власних дотиків.

Але упав погляд Ліліт на людину, яку сотворив Бог. І були очі його закриті, а тіло нагим. Спав він.

ג.І була стать його відмінна від Ліліт, і не змогла втриматися вогненна Ліліт, щоб не торкнутися його.

ג.І відкрив чоловік очі. І не красоти Раю постали його очам, а досконалість Ліліт. Простяг руку він свою до Ліліт і промовив м'яко: дружино моя, не бійся, це я, Адам, чоловік твій.

Але не поспішала Ліліт.

І говорив Адам: скажи мені ім'я своє, дружино моя.

І відповідала вона: Ліліт.

ט.І пробився крізь крону дерева промінь сонця і впав на Адама. Озирнувся Адам навколо та замилувався небаченою красою. І подякував він Творцю цього: о Великий Боже, славлю ім'я твоє, що сотворив ти Рай на землі.

ח.Але знову погляд його повернувся до Ліліт: славлю ім'я твоє, Творець усього сущого, бо сотворив ти істоту, що перевершила своєю красою всі красоти Раю.

ח.Наблизилася Ліліт до чоловіка свого, Адама, і взяла його за руку. Глянула вгору, в очі його, і вловила в них любов земну і пристрасть вогненну. І єдналися їх тіла, і пристрасть спалахувала між ними.

І лилася музика з блакитних небес на перших жителів Землі. І була прекрасна, як і все навколо.

ז.І зачаровані були гласом Божим чоловік і жінка, і стояли вони в нерухомості, і були погляди їх у небо спрямовані, і торкалися їх голі тіла одне одного…