Читать книгу Рок-н-рол. Роман-імпровізація про всі правди і неправди українського рок-н-ролу - Сергій Мартинюк - Страница 12

За хвилин десять зі своїх чаклунських хоромів вийшов Ед. Він попрощався з Кравіц і тріо, пообіцявши скинути до ночі відмастерингований альбом. Лишаючи з колегами вітальню, Містер Говіркий запропонував «Дерти Лаха» зустрітися по дев’ятій у «Хвильовому», розпити кілька фірмових коктейлів і поговорити за життя. Сід пообіцяв, що вони неодмінно підтягнуться.

Опісля, перемістившись усією ватагою до звукорежисерської рубки Еда, вони взялися за репетиційне демо альбому. На одній зі стін висіла гравюра з двома вершників. Сем пригадав із прочитаної колись журнальної статті про таємні ордени, що саме такі вершники були на печатці тамплієрів. Солдат та монах, на думку одних істориків, символізували аристократичну бідність. На думку інших, вони були символами начала мирського та духовного, прагматичного та ідеалістичного. Остання версія пасувала персоні Едуарда Доліна цілком.

Спостерігаючи за реакцією Еда, Сем несвідомо гриз нігті, побоюючись критики профіка. Доліна поважали не лише за фірмовий, осмислений звук, але й за вміння говорити правду, зручною вона була чи ні. Тим більше що замість текстів у треках фігурувала мелодійна абракадабра, наспівана Семом суто для означення емоційного настрою композицій.

Розповідали, що десь на екваторі 2000-х він розтовк ногами диск з демо однієї перспективної групи, застерігши їх займатися музикою, якщо ті хоча б трохи вболівають за розвиток української культури. Чи було таке насправді, офіційні джерела мовчали.

– Що я можу сказати… Матеріал зрілий і досить хітовий,– витримавши невелику паузу, обізвався Ед. Його пальці мимовільно перебирали сивину в бороді. Сем видихнув. Карл заплющив очі й усміхнувся.– Музично йому не бракує ні мудрості, ні романтичного запалу, характерного першим альбомам «Дерти Лаха». Скажу більше: з цих наробків можна зробити сильний і знаковий для групи альбом. Із цими мелодіями можна та треба підривати і студентів, і домогосподарок. До речі, що з тематикою текстів та їхньою готовністю?

– Лірика на фінішній прямій. Теми… любов, соціальщина, трохи світлої філософії та меланхолії. Те, за що нас колись і полюбили.– До Сема непомітно вернула певність. Йому більше не хотілося гніватися ні на Ґреґа, ні на тих, чию думку він не розділяв, ні на тих, хто ставив йому незручні запитання.

– Чудово. Тоді сьогодні релаксуйте. Інструменти можете спокійно лишити тут. Я поки вислухаю демо і спробую сформувати своє бачення звуку. Ми його ще обов’язково обговоримо разом. Пізніше. Завтра з Вадосом, моїм колегою і правою рукою в справах технічно творчих, накопичуємо ваші барабани, в середу – бас і, можливо, клавіші, у четвер – гітари, п’ятницю і суботу присвятимо вокалу. Концерт у вас у неділю, так?

– Саме так,– відповів Карл.– Запрошую, до речі.

– Дякую, та я давно не ходжу на концерти… Після накопичення, як і обіцяв, оперативно займуся зведенням альбому. До десятих чисел листопада, якщо не буде форс-мажорів, чекайте на альбом. Звісно, після розрахунку з вашого боку.– Ед хитро підморгнув Карлу, і той ствердно махнув головою.– Що з назвою? Запитую чисто для загального розуміння полотна історії.

– У процесі,– сполохано відповів Сем. Думки його тим часом безпардонно запопала Ліна Кравіц, чорнявка у вишуканому капелюсі та з холодним усміхом в очах. В студії досі висів солодкавий дух її парфумів.