Читать книгу Міражі - Емма Андієвська - Страница 19

На мармурових сходах – спить – бухарик.

Хоча – з човнів, – причал, – дітиська – хором.

Інколи й небом – кінець світні – хури,

Що – унизу – на острівці та шхери.

В повітрі щ звук від літаків – як гуркіт.

Весляр – допалює – і геть – цигарку.

Тип, що – на пірсі, у канал – обгортку.

Жебрачка – руку, – та ще й сльози – гірко.

На площі – поруч – авіосальон.

Краля – в вікні – цілунки – посила.

Тераса. Столик. П’ють – аліготе.

Факір, – обслуга, – брухт – й гадюк – ковта. —

Кожний – на свій кшталт – в існування – вступ.

Річка, що – в море, – й скільки – зір – мости.