Читать книгу Міражі - Емма Андієвська - Страница 25

Бруківка. На два боки – гордовина.

Міні-садок – на коліщатах – в ванні —

Перед каварнею. Паркан чавунний

Пильнує квітів, аж набрякли вени. —

Скрізь блискавкою, а він – ще не звик

Ловити пил, що – переходить – в звук.

Крок, – й жабками – виплигує – нове,

Й ніяк – всю прірву, що – самі дива.

Торкнувся скойки, а – з молюска – стрепет,

Й навкілля – обтрусилося – від струпів.

Хоча – згори – на линві – вниз – відерко —

Про літачок, що – до площин – подиркав

Й де вир світанків – м’якушем – хурми

Й знов – крізь віки – рука, котра – кермо.