Читать книгу Міражі - Емма Андієвська - Страница 24

Пала – з олії у горнятку – ґніт, —

Майже щезає, тоді – знов – мигне.

Синхронність, яка – з живчиком вогню,

Що – між світами – шпарку – як хідник.

Між формою – і наміром – розмив.

Вздовж обрію – кодолу кілька – мавп.

Поруччя. Сходи. В колі – двоє мев.

Клаптики сміху – з рештками – розмов.

Часом – туман з долин в лахмітті – каліч,

Й на тому місці – виникають – скелі.

У випадковому – й на цвяхах – зручно —

Ті, що – в обхід – галактики щорічні,

Заки – у невимовне – воротар —

Нові, – ще пуп’янки, – світи – з реторт.