Читать книгу Заговорено на любов - Катерина Бабкіна - Страница 14

Ляж і засни, будь ласка, ляж і засни.

Ніби у нас іще не було війни,

ніби на дні, ніби над тобою води покров,

ніби від тебе ніхто ніколи не йшов.

Ляж і засни, будь ласка, ляж і забудь

літа стрімкого сонячну каламуть,

очі закрий, ніби все навколо таке, як слід,

слухай, як тихо темніє за містом глід,

як достигає шипшина, терен терпкий,

як осипається серед трави звіробій.

Ніби ти цінний гриб у вогкій запашній землі,

ляж і не думай ні про що взагалі,

ніби ти тихий туман на поверхні нічних озер,

ніби когось за руку тримаєш просто тепер.

Ляж і засни, над тобою замкнеться небес сукно.

Все, в що ти віриш, станеться все одно.