Читать книгу Лiтература - Группа авторов - Страница 24

У казок завжди був, є і буде свій читач, незалежно від його віку і статі. Адже є казки для малят, для підлітків, є і казки для дорослих.

З погляду літератури казка – це один з основних жанрів народної творчості; епічний оповідальний сюжетний художній твір усного походження. В основі казки – захоплююча розповідь про вигадані події та явища, які сприймаються як реальні.

У казках багатьох народів світу можна зустріти події, близькі до відомої казки німецьких казкарів братів Грімм «Бременські музиканти». Є такі твори і в українському фольклорі. Відома, наприклад, народна казка «Дружні звірі», де Віл, Свиня, Гусак і Баран, здибавшись, спочатку не дуже мирилися, та згодом, коли змерзли, швидко порозумілися і спільними зусиллями навіть дали відсіч ворогові.

Найдавніше походження мають казки про тварин. Вони дуже схожі між собою в різних народів і відображають первісні вірування наших далеких предків. Найчастіше казки про тварин сприймаються на зразок байок як алегоричні оповіді про людей. Хитрий лис, полохливий заєць, дурний і жадібний вовк – постійні герої таких казок. Ця традиція збереглася і до наших часів, але вже в авторському виконанні. Згадаймо хоча б популярних героїв англійського письменника А. Мілна Вінні Пуха, П’ятачка, братика Кролика та інших.

Казки споріднені з іншими фольклорними жанрами – сказаннями, сагами, легендами, піснями, переказами. Але на відміну від них казки не пов’язані безпосередньо з міфологічними уявленнями, а також з історичними подіями і особами. Вони й будуються, в основному, за єдиною формою – зачин,основна подія, трикратна повторюваність подій, розв’язка. Зазвичай у казки щасливий кінець.

Такий магічний змістпритаманний і фантастичним казкам. У них природно поєднується міф, фантастика і героїка.

Чарівні казки мають теж дуже давнє походження. Їхня дія відбувається  в зачарованому тридев’ятому царстві, тридесятій державі. Герої літають на килимах-літаках, крокують у чоботах-скороходах, ховаються під шапкою- невидимкою, за одну ніч будують палаци і міста, а їхні бажання виконуються з нечуваною швидкістю.

Провідні мотиви – змієборство, добування і використання чудодійних речей (цілюща вода, жар-птиця, меч-кладенець, лицарське вбрання, чарівний горщик, золота гуска, скатертина-самобранка тощо). Герої фантастичних казок зазвичай наділені надзвичайною силою, здібностями і винахідливістю, які допомагають їм подолати всі випробування на шляху до мети.

У побутових казках переважають сюжети з повсякденного життя. Героями їх виступають бідний селянин, здібний ремісник, жадібний багатій. Часто в таких казках трапляються алегоричні образи Долі, Горя-Злощастя, Правди, Кривди.

Таке широке розмаїття тем, образів, сюжетних ліній завжди надихало письменників, композиторів, художників використовувати у своїй творчості казкові мотиви.

Українська літературна казка. Чи не першою внесок у цю справу в новій літературі зробила Марко Вовчок, у якої, крім українських, є й казки, написані французькою мовою. Її повість-казка «Кармалюк» розглядається дослідниками як значне новаторське явище, для якого характерна єдність реалістичних і фантастичних елементів.

Найбільші досягнення в розвитку української літературної казки та її методології належить Івану Франку. Зокрема, усім відома його знаменита збірка казок про тварин «Коли ще звірі говорили». І. Франко створював свої казки на народній основі, надаючи їм виразних національних особливостей.