Читать книгу Михайло Драй-Хмара - Группа авторов - Страница 19

Серпневий прохолонув вар¹.

Напрявши гарусної² пряжі,

мережа кучеряві мажі³

вечірнім золотом гаптар⁴.

Ще зелено в блідій поливі,

як на осінніх косах верб,

а вже кладе хтось тіні гливі

на тонко викреслений серп.

Померкло горяне горно.

Вдягає ніч жалобне рам’я.

О, хто це ранить утлу пам’ять?

День одгорів. Давно.