Читать книгу І день як вимір нашого життя - Олександр Афонін - Страница 51

Весняно котрий день буяє

Книжкове в Арсеналі свято.

Хто там ці дні не побуває,

Той буде сильно жалкувати.

Ідіть із друзями, з сім’єю

Туди, де нині свято слова,

Бо книга сутністю своєю

То є знання, життя основа.

Вона, як друг, розповідає

Про все, що в цьому світі сутнє.

Того ж, хто книжки не читає,

Незавидне чека майбутнє.