Читать книгу І день як вимір нашого життя - Олександр Афонін - Страница 56

Наш Київ – писанка сьогодні!

Яких тут тільки фарб нема!

Хоча іще напередодні

Лякала снігом нас зима.

Однак хода весни невпинна.

Що їй ці вибрики зими?

І, як весна, пренеодмінно

Всі зими переможем ми!