Читать книгу Моя антологія світового сонета - Віктор Гриценко - Страница 1

Та з радістю пишу я безкінечну книгу -

заради вічного віддав себе в кормигу,

розтратив розум свій, аби він був у вас.

Про славу думав теж (кому вона не мила?),

злетів би до зірок, узявши в неї крила,

та й досі пішки йду, нещасний, на Парнас…

Гійом КОЛЬТЕ

СОНЕТ

В кайдани закувавши два катрени,

я взяв дві рими для восьми рядків.

А з них середні крайніми обплів -

злились в одно васали й сюзерени.

А два терцети – як заключні сцени,

для римування стало більше слів.

Любов я славлю чи таврую гнів,

та числа й лад – постійні шлейфи-трени.

Як хтось відкине для строфи закон,

його безглуздою назвавши грою,

не ввійде він до вінчаної касти.

А той, хто прагне слави, мов корон,

красу здобуде, вкриту мішурою,

в симетрії карбуючи контрасти.

Август Вільгельм ШЛЕГЕЛЬ