Читать книгу Моя антологія світового сонета - Віктор Гриценко - Страница 11

Як тільки Папа Лев усівсь на троні,

мені в тюрмі всміхнулася свобода.

Подякувати Папі є нагода,

хоча в тюрмі – не гірше, як на волі.

Сидиш за гратами і дякуй долі,

бо кредитор не стукне у ворота.

Безплатний харч – хіба це не вигода?

І спати покладуть не завше долі.

Ти не холуйствуєш тепер у пана,

перед очима не мигтить сутана:

гріх відпускати вміємо самі!…

Ти не працюєш, та не менша шана,

як і тому, хто на роботі зрана,

бо за неробство не сидять в тюрмі…