Читать книгу Курячий бульйон для душі. Думай позитивно. 101 історія, що мотивує - Джек Кэнфилд - Страница 1

Не пам’ятаю, як давно я вперше почула ці слова. «Змініть свої думки – і ви зміните світ». Це досить проста фраза, але – вау! – скільки в ній сили. Ці слова стали для мене своєрідним життєвим девізом. Змініть свої думки – і ви зміните світ. У скрутні часи, коли я геть розчарована через те, що не досягла своєї мети, я подумки повторюю їх і роблю свідоме, майже фізичне зусилля, щоб змінити напрямок, переоцінити ситуацію й повести свій маленький корабель новим, позитивнішим курсом.

Нещодавно я виступала перед групою жінок, які працюють у фінансовій сфері. Одна з них запитала, чому я завдячую своєю тривалою телевізійною кар’єрою. На мить я задумалася. Мені пощастило працювати на телебаченні. Я починала з каналу CBS в Атланті, навчаючись ще в університеті, і вже в дев’ятнадцять років у прямому ефірі взяла інтерв’ю в тодішнього президента Джиммі Картера. (Не знаю, що було захопливіше: інтерв’ю із президентом чи коли кореспондент Білого дому Сем Доналдсон потім розпитував мене, що казав Картер! Якби тоді мене застрелили – на моєму надгробку написали б: «Вона померла щаслива».)

Навіть коли в кар’єрі траплялися неочікувані складні повороти, мені якось удавалося набратися духу, підвестися й почати знову. Однак у чому секрет моєї тривалої й досі успішної кар’єри? Замислившись над цим запитанням, я зрозуміла, що мені стали у пригоді, мабуть, три якості – чудова новина полягає в тому, що будь-хто може їх розвинути. Я надзвичайно працьовита, невтомно допитлива та (іноді) маю кумедну здатність шукати в усьому позитив. Усі ми здатні завзято працювати, затримуватися на кілька годин на роботі й намагатися докласти більше зусиль, щоб розв’язати проблему. На відміну від давнього прислів’я, як багато знатимеш – не постарієш. Дізнаватися нове, вивчати теми, про які ми геть нічого не знаємо, – от у чому смак життя. Однак шукати в усьому позитив? Як це зробити, коли ти втратив роботу, дізнався про страшний діагноз або особисте життя розтрощилося на друзки?

Для мене шукати світлий бік життя – це спосіб упоратись із проблемами. Коли я була маленька, моя мама боролась із хронічною хворобою. Пам’ятаю, як після шкільних занять інші діти, помічаючи автівки своїх мам, які приїжджали, щоб забрати їх, скаржилися, що час гри швидко скінчився, бо «мама вже приїхала». Я нетямилася від радощів, коли серед автівок помічала наш сімейний фургон. Це означало, що в мами «хороший день». Пізніше, коли вона померла (тоді мені було двадцять років), я змогла втішитися, знаючи, що мамі більше не болить.

Коли я почала свою телевізійну кар’єру, ще не закінчивши Університету Джорджії, мені довелося мати справу з багатьма скептиками. Як відповісти жінці, яка каже тобі: «Ти не маєш права тут бути й відбирати роботу у кваліфікованого працівника»? Я ніколи не забуду тієї миті біля торгових автоматів на П’ятому каналі. Я пробурмотіла щось на зразок: «Ну, бос дав мені цей шанс, і я сподіваюся довести, що він мав рацію». Також я вирішила користатися цією можливістю якомога довше. Хтозна, може, бос упевнився б, що та репортерка не помилилася!

Пізніше, коли кар’єра пішла шкереберть, я зрозуміла, що хоча й не можу контролювати те, що відбувається в моєму житті, однак можу контролювати те, як це впливає на мене. Давньогрецький філософ Епіктет дуже вишукано це описав: «Не проси, щоб усе відбувалося так, як хочеш ти. Радше нехай усе йде своїм звичаєм, але ти досягнеш спокою». Мушу визнати, що дійшла цього висновку лише після того, як якийсь час була в депресії й жаліла себе.

Це нелегко зробити. Скільки разів вам відмовляли після співбесід? Хіба ви не відчували удару під дих через утрачену можливість, хіба не розчаровувались у власних силах, коли зелене світло давали людині, навіть недостатньо кваліфікованій для цієї роботи? Можливо, проблеми зі здоров’ям втрутилися в життя вашої родини? Це так нечесно! Знаю, бо відчувала це. Це справді нечесно. Однак от у чому річ. Я народила трьох дітей, і ніхто в пологовій кімнаті ніколи не казав, подивившись на немовля: «Дитинко, відтепер усе буде по-чесному». Просто в житті все інакше.

Здається, на деяких людях це не позначається. Наче ті, хто може пройти через галявину з отруйним плющем і не відчути жодного, навіть найменшого дискомфорту, вони зазнають ударів долі, але залишаються неушкоджені. Я не така. Якщо мені відмовлять і не впустять у клуб, якась частина мене одразу починає рюмсати в кутку, роздумуючи, чому я недостатньо добра для цього. Утім, більша частина мене все-таки розуміє, що вечірка, на якій жалієш себе, – це сумно. Що більше я опиратимуся спокусі вдаватися в печаль, жаль або стрес, то успішніша буду у професійному й особистому житті.

Це правда, чи я це просто вигадала? Останні кілька років я досліджувала цінності: вдячність, повагу, стійкість і віру. Що робить людей стійкішими? Як декому вдається впоратися з життєвими негодами, щоб ті зійшли як із гуски вода? Чому деякі люди здаються сильнішими? Відповідь у назві книжки – «думай позитивно». Останні наукові дослідження довели, що позитивне ставлення насправді має відчутні переваги. Вдячні, позитивні люди живуть ліпше й мають більше позитивних спогадів. Доведено, що люди, які згадують позитивні події, стійкіші навіть у найскрутніших ситуаціях. Люди, які пам’ятають про все добре, що було в них, здоровіші, активніші та продуктивніші – і їх більше поважають інші. Це науково доведено!

Ба більше, люди, які здатні «акцентувати на позитивному», розумніші й ліпше встановлюють когнітивні асоціації та зв’язки. Вони швидше та правильніше розв’язують проблеми. Діти, які зберігають позитивні спогади, успішніше складають іспити.

Однак як викликати позитивні спогади, коли ти перебуваєш у скрутній ситуації? Багато людей постають перед цією проблемою просто зараз. Через падіння фінансових ринків вони втратили роботу й заощадження, відклали вихід на пенсію й почали закладати своє житло. Терористична загроза змінила наше ставлення до подорожей і людей з інших країн.

Змініть свої думки – і ви зміните світ.

Визнаймо, це не завжди легко. Як усе не ладиться, радісні вислови на зразок: «Перед сном рахуйте благословення Господні, а не овець», «Коли життя підкидає вам лимони – зробіть із них лимонад» та «Можеш уявити – то можеш і зробити», – лише дратують. Може, вони згодяться, щоб вишити їх на диванних подушках, але коли ви перебуваєте у складній життєвій ситуації, такі банальні фрази особливо не допоможуть. Натомість ця книжка допоможе.

У цій дивовижній новій збірці «Курячий бульйон для душі: думай позитивно» – 101 історія реальних людей, які щодня мають реальні проблеми, але знаходять внутрішню силу впоратися з викликами долі або просто сповнити своє життя більшим сенсом.

Їхні приклади допоможуть вам знайти ключ до позитивного мислення, поліпшити своє життя й відшукати мотивацію, щоб перестрибувати через життєві перешкоди.

Насправді вся серія книжок «Курячий бульйон для душі» – це чудовий приклад того, що потрібно думати позитивно. Я закохалася в ці книжки багато років тому, коли вони вперше побачили світ, але ще більше я обожнюю історії про те, як вони виникли. Часто у своїх виступах я розповідаю про це, як про чудовий приклад наполегливості. Джек Кенфілд і Марк Віктор Гансен були переконані, що їхня невеличка збірка історій, які надихають, може змінити життя читачів на краще. Проблема була в тому, що вони не могли знайти видавця, який би погодився з цим. Вони возили свої книжки на видавничі форуми та ярмарки, але буквально сотні видавців ігнорували їх. Зрештою, Джек і Марк знайшли невеличке видавництво, яке надрукувало кілька тисяч примірників, і почали продавати «Курячий бульйон для душі» просто із задніх сидінь своїх автівок, подорожуючи з промовами й організовуючи автограф-сесії. Невдовзі книжка, цей «маленький паровозик, який зміг»1, перетворилася на бестселер, відомий на увесь світ, а «Курячий бульйон для душі» став феноменом у видавничій сфері й найуспішнішою серією книжок за всю історію.

Ви просто маєте вірити. Як-от Джей Бі, сирота з фільму «Янголи біля краю поля». Щовечора маленький хлопчик укладався в ліжко, сподіваючись, що вранці він знайде родину. «Усе можливо», – говорив Джей Бі, загортаючись у ковдру. Фільм закінчується у справжньому голлівудському стилі: Джея Бі всиновлює тренер бейсбольної команди Джордж Нокс, якого зіграв Денні Ґловер.

Джей Бі ніколи не здавався, сподіваючись на те, що «все можливо». Засновники серії «Курячий бульйон для душі» ніколи не відмовлялися від своєї мрії – змінювати життя на краще за допомогою розповідей, які надихають. Джордж Паттон2 сказав: «Сміливість – це ще одна секунда страху». Я перефразую генерала і скажу, що успіх – це ще одна спроба після невдачі. Більшість із нас не досягає успіху, бо зарано здається. Чи знали ви, що середньостатистичному споживачеві потрібно запропонувати товар п’ять-сім разів, перш ніж він купить його? Середньостатистичний продавець здається після двох чи трьох спроб. Хочете прочитати історію про наполегливість? Розгорніть дитячу книжку «Зелені яйця з шинкою». Порахуйте, скільки разів Ось-Цей-Сем пропонує тарілку із зеленими яйцями й шинкою. Шістнадцять! І як відомо, їх, зрештою, куштують і вони подобаються!

Таке може статись і з вами. Ви просто маєте вірити. Історії в цій книжці допоможуть вам зарядитися енергією й позитивним ставленням, потрібними для того, щоб ви реалізували свій потенціал. Так сталося зі мною.

Змініть свої думки – і ви зміните світ. Я не знала, що це слова доктора Нормана Вінсента Піла, доки не прочитала про це в інтернеті. Чи знали ви, що доктор Піл потерпав через невпевненість у собі? Після того як його рукопис «Сила позитивного мислення» вкотре був відхилений, Піл викинув його у сміттєвий кошик, звідки рукопис дістала докторова дружина Рут. Зрештою, книжка вийшла накладом у двадцять мільйонів примірників сорока двома мовами. Рут Піл, яка померла 2008 року, казала про свого чоловіка: «Він був такий невпевнений, навіть більше за мене».

Вам сподобається історія Джеймса Скотта Белла про те, як він, тепер уже відомий на весь світ автор, уперше зустрівся з «батьком» позитивного мислення. Белл розповідає, як зустріч із Норманом Вінсентом Пілом вплинула на його життя й допомогла позбутися тривоги, полишити кар’єру юриста і стати письменником.

У вас є мрія, яку ви боїтеся втілити в життя? Просто спробуйте. Коли Деббі Еклін та її чоловік утратили роботу, жінка боялася почати нову справу, але обставини загнали її у глухий кут. Почавши з нуля, Деббі надрукувала флаєри з рекламою комп’ютерних курсів, орендувала офіс і знайшла достатньо клієнтів, щоб відкрити успішний бізнес. Завдяки її прикладу я стала розробляти план, як можу розширити свій невеличкий бізнес із продажу пряжі.

Кожна родина постає перед проблемами зі здоров’ям, і в цій несправедливій ситуації не завжди легко знайти позитив. Мій двоюрідний брат Ден довго, болісно й неймовірно хоробро боровся з розсіяним склерозом. Часті потрапляння до лікарні позбавили його багатьох речей, якими має насолоджуватися молодий двадцятирічний хлопець, але не позбавили здатності позитивно впливати на життя інших. Минулого разу, коли він лежав у лікарні, справи були кепські. Його друзі, багато з яких живуть далеко, приїхали до нього й нагадали про те, як Денні вплинув на їхні життя. Мати одного із друзів розповіла, що коли Денні приходив до них ночувати, то завжди молився перед сном. Яка щаслива була наша родина, дізнавшись, що про доброту Денні знали всі. У розділі «Боротьба за здоров’я» достатньо таких історій, коли непередбачувані медичні нещастя змінюють життя, але також відкривають нові можливості. Наприклад, історія Шона Деккера, хворого на гемофілію, якого в дитинстві заразили ВІЛ під час переливання крові. Шон не тужить, а навпаки, сповнений оптимізму та вдячний долі. Як лідер ВІЛ-спільноти, він вигадав термін «позитоїд» для людей, які опинилися в такій ситуації.

Іноді магія є в самій миті. За даними опитування, дев’ять із десяти людей відповіли, що в них «украй мало» часу (закладаюся, що решта просто не мала часу, щоб пройти опитування!). Історії в розділі «Кожен день особливий» нагадують нам, що іноді немає нічого кращого за звичайний день. Елейн Брідж привчилася частувати себе особливою кавою щоп’ятниці й завжди в такі дні відчувала піднесення. Потім вона зрозуміла, що може пити каву і сповнюватися позитивом щодня. Чому не зробити кожен день особливим?

Гізер Гальєгос неохоче вийшла на ранкову пробіжку, але втрапила в ситуацію, яка показала, що звичайний день може стати геть незвичним. Коли на біговій доріжці впав чоловік, вона здійснювала йому серцево-легеневу реанімацію протягом одинадцяти хвилин, доки не приїхала «швидка». Її слова такі: «Достатньо часу, щоб урятувати його життя. Достатньо часу, щоб змінити своє».

Кажуть, що Господь ніколи не посилає тобі більше, ніж ти можеш витримати. Однак ви будете вражені силою та стійкістю людей, які розповідатимуть свої історії в розділах «Приклади для наслідування» і «Долаючи перешкоди». Ви живете, як визначено заздалегідь, чи відчуваєте, що «щось не так»? Шеннон Кайзер – молода дівчина, здається, мала все, однак їй так не здавалося. У розділі «Рухаючись уперед» вона розповідає, як виділила кожен аспект свого життя й насправді почала наближатися до того, чого їй бракувало. Ви будете приголомшені тим, як неймовірно втрутилася доля в життя Шеннон і допомогла їй досягти мети.

Усі ви знаєте, що велику увагу я приділяю подяці й умінню дякувати. Історія Джейн Макбрайд-Чоут про те, як щоденник подяки допоміг, коли в її чоловіка на роботі настали скрутні часи, напевне, спонукає багатьох із вас спробувати цю техніку. Як я писала у своїх книжках: «Уплітаючи вдячність у нашу буденність, ми живемо щасливіше та продуктивніше». Ця дивовижна книжка закінчується розділом «Вдячність» із натхненними прикладами того, що звичайне «дякую» може творити надзвичайні речі.

Читаючи книжку, загинайте сторінки з історіями, які вам особливо сподобалися. Ви захочете повернутися до них у ті дні, коли відчуватимете, ніби «життя» вас обманює. Також раджу тримати напохваті папір та олівець, щоб записувати запитання, які ви можете ставити собі. Кожна зі 101 історії містить урок унікальної користі. Може, ви візьмете з них зовсім не те, що я чи ваш друг. Читаючи книжку, ви почнете помічати певну модель у своїх нотатках. Запитання, які ви записали, і відповіді, які пропонуєте, можуть стати шаблоном, що допоможе вам жити повноцінно.

Чи живете ви так, як визначено заздалегідь?

Які переваги можна знайти у ваших негараздах?

Які щедроти ви отримали сьогодні, цього тижня?

Хто ваш приклад для наслідування? Ви казали йому про це?

Як ви святкуєте звичайні дні?

Чого бракує у вашому житті, і що надасть йому більшого смислу?

Поділіться цією книжкою з родиною та друзями. Дайте примірник тому, хто потребує підтримки. Коли ж вам знадобиться нагадування, що життя сповнене щасливих моментів, гараздів, можливостей і радощів, – повертайтеся до цієї книжки. Ви усвідомите, що дивитеся вперед вдячними, щасливими очима, помічаючи все чудове у вашому житті зараз – і потім. Я в цьому переконана!

Дебора Норвілл3