Читать книгу Секрети Лос-Анджелеса - Джеймс Эллрой - Страница 19

Відбулося перше в історії загальне зібрання детективів Управління поліції Лос-Анджелеса – були присутні всі детективи міста. Кабінет шефа був набитий дощенту.

Біля мікрофона стояли Тад Ґрін та Дадлі Сміт; детективи сиділи навпроти них, їм вже кортіло піти. Бад пошукав поглядом Еда Екслі – чудова нагода роздивитися його синці. Але Екслі не було, хоча подейкували, що в «Нічній сові» він з’явився першим.

Слово взяв Сміт:

– Панове, всі ви в курсі, навіщо вас тут зібрали. «Бійня в “Нічній сові”». Звісно, репортери з назвою передали куті меду, але зрозуміло, що це – жахливий злочин, який потребує рішучого розслідування та якомога швидшого розкриття. Цього від нас вимагають і преса, і публіка, а оскільки докази у нас на руках – то ми це зробимо.

У коморі-холодильнику закладу було знайдено шість трупів – три чоловічих і три жіночих. Я поспілкувався із власником «Нічної сови», і він розповів, що троє з убитих, то швидше за все Петті Чезімард і Донна Де Лука, білі жінки, офіціантка та касирка з нічної зміни, а також Жильберт Ескобар – мексиканець, кухар та посудомийник. Три інших жертви – жінка та двоє чоловіків – скоріше за все, відвідувачі. Каса та сейф порожні, кишені та сумочки жертв також, і це дає нам підстави вважати найбільш імовірним мотивом пограбування з метою наживи. Криміналісти зараз вивчають місце злочину, але поки що вони не виявили нічого, окрім слідів пальців у гумових рукавичках на касі та на дверях комори-холодильника. Час смерті жертв ми поки не визначили, але оскільки відвідувачів було небагато, можна припустити, що бійня відбулася глибоко вночі, в районі третьої години. На підлозі знайдено сорок п’ять гільз від «ремінґтона» дванадцятого калібру. Отже, імовірно, напад здійснили троє осіб із п’ятизарядними дробовиками, які вони перезаряджали двічі. Нема сенсу казати, що майже сорок пострілів було зроблено вже без потреби. Отже, панове, ми маємо справу із жорстокими та безжальними тварюками.

Бад роззирнувся. Екслі так і нема, сотня чоловіків записує щось у нотатниках. Джек Вінсеннс – у куточку, із порожніми руками.

До мікрофона став Тад Ґрін.

– Сліди крові на вулицю не ведуть. Ми дуже сподівалися на те, що знайдемо відбитки ніг. На жаль, нічого. До того ж Рей Лінкер з Відділу криміналістики сказав, що перші результати експертиз зможе надати лише через сорок вісім годин. Патологоанатом каже, що ідентифікувати особистості вбитих буде надзвичайно важко через жахливий стан тіл. Але один гарячий слід ми вже маємо.

До відділка «Голлівуд» надійшло вже чотири заявки, так що слухайте уважно. Справа в тому, що упродовж останніх двох тижнів були регулярні скарги на те, що в районі Ґріффіт-парку тусується повна машина молодих негрів, які стріляли в повітря з дробовиків. Цих шибайголів так і не знайшли, але свідки стверджують, що вони їздять на «меркурії» 1948—1950-х років випуску фіолетового кольору. А годину тому один з хлопців лейтенанта Сміта, опитуючи людей, знайшов свідка: торговець газетами заявив, що бачив фіолетовий «меркурій» 1948—1950-х років сьогодні вночі на парковці біля «Нічної сови», близько третьої години ночі.

Присутні в кімнаті пожвавилися, стало гамірно.

– Панове, слухайте далі. У списках розшуку такий автомобіль не значиться, тому дуже сумнівно, аби злочинці скористалися із викраденої машини. Від автоінспекції ми отримали повний перелік власників «меркуріїв» випуску 1948—1950-х років по всьому штату. Для цієї моделі фіолетовий був оригінальним кольором, до того ж вона була особливо популярна серед чорношкірої молоді. На весь штат Каліфорнія зареєстровано більше 1600 таких автомобілів, і в Південній Каліфорнії на білих зареєстровано лише кілька таких автомобілів. У самому ж Лос-Анджелесі таких машин, що належать афроамериканцям, 156 штук. Вас тут сидить трохи більше сотні. Ми склали список: домашні та робочі адреси. Хлопці з відділка «Голлівуд» зараз вивчають досьє на предмет колишніх приводів до суду. Я хочу, щоб ви розділилися на п’ятдесят команд по двоє осіб і кожна команда допитала трьох осіб. У відділкові «Голлівуд» встановлять спеціальний телефонний апарат, тому, якщо знадобиться раптом інформація за старими адресами або зв’язками, телефонуйте туди. Знайдете підозрюваних – також тягніть їх туди. Ми підготуємо кілька кімнат для допитів і з головним слідчим також визначимося. Зараз лейтенант Сміт роздасть вам завдання, а потім ще кілька слів скаже начальник Паркер. Питання?

– Сер, хто буде вести розслідування? – закричав хтось.

– Сержант Ед Екслі, відділок «Голлівуд», – відповів Ґрін.

Почулися обурені вигуки та незадоволений свист. До мікрофона вийшов Паркер.

– Досить балачок. Джентльмени, ідіть і впіймайте їх. За необхідності – застосовуйте силу.

Бад посміхнувся. Усе зрозуміло: негрів можна мочити безкарно.