Читать книгу Секрети Лос-Анджелеса - Джеймс Эллрой - Страница 21
Частина друга
Бійня в «Нічній Сові»
Розділ 19
ОглавлениеЕд продивився рапорт Джека Вінсеннса. Тад Ґрін спостерігав за ним, ігноруючи телефон, що дзвонив у нього за спиною.
Коротко, чітко – писати звіти Сміттє-Джек уміє.
Затримано трьох негрів: Реймонда «Солодкого» Коутса, Лероя Фонтейна, Тайрона Джонса. Під час арешту чинили опір й дістали незначні тілесні ушкодження; знайшли їх за підказкою іншого чорношкірого, що описав Коутса, як відбитого на голову дог-хантера. Коутс значився у переліку власників «меркуріїв», наданому автоінспекцією, а інформатор повідомив, що він тусується із двома корешами – Лероєм і Тайроном – у готелі «Тевір». Усіх трьох взяли в самих трусах; сержант Вінсеннс передав затриманих офіцерам патрульної служби, які прилетіли до готелю, почувши стрілянину, а сам обшукав номери молодиків на предмет доказів. Було знайдено коробку для патронів до «ремінґтону» дванадцятого калібру на п’ятдесят штук, у якій бракувало понад сорок патронів, але ані самих дробовиків, ані гумових рукавичок, ані плям крові, ані великих сум грошей або чогось іншого, що вказувало би на причетність підозрюваних до злочину, не виявили. З одягу в кімнатах підозрюваних виявилися тільки брудні футболки, боксерські труси й акуратно складені в пакет речі із пральні. Вінсеннс перевірив ємність для спалювання сміття на задвірках готелю; там щось горіло – адміністратор повідомив, що близько сьомої ранку Солодкий Коутс кинув туди багато одягу. Далі Вінсеннс зазначив, що Фонтейн і Джонс, очевидно, перебували під впливом наркотиків або алкоголю, бо не прокинулися ані від стрілянини, ані від галасу під час арешту Коутса. Патрульним, які прибули на місце арешту пізніше, Вінсеннс наказав пошукати автомобіль Коутса – на парковці перед готелем його не було, як і в трьох сусідніх кварталах. Було розіслано орієнтування; також Вінсеннс зазначав, що проведення парафінового тесту було неможливе – від рук усіх трьох затриманих буквально несло парфумами.
Ед поклав рапорт на стіл Ґріна.
– Я здивований, що він їх одразу не пришив.
Знову лунає телефонний дзвінок, але Ґрін продовжує його ігнорувати.